За перші шість місяців поточного року працівники Митниці виявили і припинили 7,2 тис. порушень митних правил, загальна вартість предметів правопорушень становить близько 1,16 млрд грн.
Найрезонаснішим випадком стало виявлення Закарпатською митницею спроби ввезення з приховуванням від митного контролю мобільних телефонів, планшетів та інших пристроїв на загальну суму понад 93 млн. грн. Прочитати решту цього запису »
Представники коаліції Українська Рада Бізнесу проаналізували Проект Закону №2524 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців та зазначають наступне.
Проєкт передбачає покращення електронного кабінету платника та надає можливість фізичним особам-підприємцям вести облік за їхнім бажанням в електронному вигляді.
Також проєктом передбачені суттєві зміни до прийнятого Закону №466, якими коригується низка ризикових норм проєкту. Зокрема:
Напередодні звітної кампанії з трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) за 2019 рік компанія KPMG пропонує огляд останніх роз’яснень ДПС України, наданих в індивідуальних податкових консультаціях на запити платників податків:
— Операція дисконтування довгострокової заборгованості перед нерезидентом не визнається контрольованою
Положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з дисконтування фінансових активів. Такі операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Дисконтування довгострокової заборгованості впливає на суму річного доходу платника податків. При цьому сама операція дисконтування не є операцією з контрагентом, а є розрахунковою величиною, і тому для цілей застосування ТЦ не вважається контрольованою і не враховується для обчислення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом. Прочитати решту цього запису »
3-го липня з 00 год. набув чинності новий Закон “Про Митний тариф України”, офіційно опублікований напередодні у “Голосі України”.
Відтепер Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД) приведена у відповідність до сучасної редакції Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (останньої версії 2017 р.).
Подолане відставання у 5 років (до цього українська Митниця працювала за редакцією УКТЗЕД, побудованою на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 р.).
Закон забезпечує здійснення митного оформлення товарів в Україні із застосуванням сучасних міжнародних норм митного права в частині класифікації товарів.
Сучасна УКТЗЕД спростить співставлення даних митної статистики, забезпечить спрощення аналізу товарних потоків на митному кордоні України, пришвидшить митне оформлення.
Усі зміни в сучасній версії УКТЗЕД є дзеркальним відображенням (автентичним перекладом) змін, що відбулися при переході до Гармонізованої системи сучасної версії 2017 року.
Ці зміни періодично відбуваються у зв’язку із технічним прогресом (з’являються нові технічні вироби), для забезпечення більш зрозумілого викладу назв товарів, для контролю та боротьби з перевезенням наркотиків та зброї (нові види яких також періодично виникають), для безпеки харчування, боротьби з епідеміями тощо.
Загалом в останнє видання Гармонізованої системи 2017 р було внесено 233 правки, які, відповідно, мають бути враховані і у вітчизняній УКТЗЕД.
Так, наприклад, було створено нову окрему товарну позицію 9620, до якої відносять моноподи, триподи (триноги), селфі-палки. Натомість дві товарні позиції 2848 (неорганічні фосфіди) та 8469 (друкарські машинки) були вилучені через мізерні обсяги торгівлі. При цьому, у зв’язку із збільшенням обсягів торгівлі, створені нові коди для таких товарів, як мандарини та клементини, безалкогольне пиво, вино в контейнерах (bag-in-box), коензим Q10 тощо. Цілу низку змін здійснено для виокремлення антималярійних товарів в окремі коди. Для кращого розуміння, формулювання «дитяче харчування» («infant food»), замінено словами “продукти, призначені для немовлят або дітей молодшого віку” (Food suitable for infants and young children).
Фактично УКТЗЕД в редакції Митного тарифу України є багатогранним, об’ємним та складним документом, яким встановлені коди для величезної кількості товарів (біля 11 тис. 10-ти значних кодів).
Для правильної класифікації товарів Держмитслужбою розроблені Перехідні таблиці від УКТЗЕД 2012 р. до УКТЗЕД версії 2017 року (затверджені Наказом Державної митної служби від 01.07.2020 № 234).
Найближчим часом будуть завершені Пояснення до УКТЗЕД відповідно до положень Закону, які також будуть доступні на сайті Держмитслужби.
Довідково:
Гармонізована система переглядається Всесвітньою митною організацією кожні п’ять років. Відповідно до міжнародних зобов’язань, Держмитслужба зобов’язана через п’ять років розробляти та імплементувати нову версію УКТЗЕД.
Джерело: Державна митна служба
Офіс великих платників нагадує, що Законом № 466 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема в адмініструванні податку на додану вартість. Сьогодні розглянемо основні зміни в ПДВ, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю.
Базою оподаткування для операцій з експорту товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації (п.189.17 ст. 189 Кодексу). Відображаємо у Декларації з ПДВ (рядки 2.1 та 2.2): обсяги експортної операції (база оподаткування) визначається, як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в графі 42 «Ціна товару» митної декларації.
Експорт соєвих бобів, насіння свиріпи та ріпаку нині (з 23.05.2020 року) оподатковуються за нульовою ставкою, тобто матимуть право на відшкодування ПДВ.
Імпорт племінних чистопородних тварин (за кодами УКТЗЕД визначеними п. 197.18 ст. 197 Кодексу), підлягає оподаткуванню на загальних підставах, окрім тих, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, які звільняються від оподаткування. При цьому подальша поставка перелічених категорій тварин (в тому числі і сільськогосподарськими товаровиробниками) оподатковується у загальному порядку.
До речі, податковий кредит при імпорті товарів також доступний за тимчасовими митними деклараціями при дотриманні умов, визначених п. 198.6 ст. 198 Кодексу.
Джерело: Державна податкова служба
30 червня набули чинності два накази Міністерства фінансів (№ 281 та № 282 від 09.06.2020), спрямовані на удосконалення захисту прав інтелектуальної власності на митниці.
Відповідними наказами затверджено:
новий порядок реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі.
Після Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України» прийняття цих наказів стало наступним кроком у подальшій імплементації положень Регламентів ЄС, що здійснюються в рамках виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Прочитати решту цього запису »
Під час засідання Національної ради реформ, яке відбулося 30 червня під головуванням Президента України Володимира Зеленського, обговорили першочергові законопроекти щодо реформування галузей економіки, які будуть доопрацьовані Кабінетом Міністрів і Верховною Радою.
Зокрема, на засіданні було представлено концепцію реформування митниці. Наголошувалося, що митниця має відійти від бюрократичних процедур і стати зручним сервісом для бізнесу.
Створення мережі «відкритих митних просторів» сприятиме підвищенню зарплат митників, модернізації інфраструктури митниць, відбудеться автоматизація та діджиталізація митної системи.
«Головною концепцією відкритого митного простору є те, що ми відходимо від класичного штампу й перетворюємо це на платний сервіс», – зазначив голова Виконавчого комітету реформ Міхеіл Саакашвілі.
Реформа також передбачає посилення відповідальності за контрабанду. Крім того, пропонується уніфікувати митні ставки. Нині Україна є одним з антирекордсменів у світі за кількістю ставок мита. Прочитати решту цього запису »
АПІТУ: Аналітика, новини ІТ-бізнесу і держави 