Парламентські слухання

У СЕРЕДУ, 21 ВЕРЕСНЯ 2005, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ З ПИТАНЬ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ.

У них взяли участь народні депутати України, представники центральних органів державної влади, провідні вчені та фахівці.

В слуханнях також взяв участь Генеральний секретар, керівник Секретаріату Ради Міжпарламентської асамблеї держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав Михайло Кротов.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкривши слухання, від імені Верховної Ради висловив підтримку ініціативі проведення другого світового самміту з інформаційного суспільства у Тунісі.

Голова підкомітету з питань інтелектуальної власності та інформатизації парламентського Комітету з питань науки і освіти Михайло Родіонов у доповіді зазначив, що процеси становлення інформаційного суспільства сьогодні вже відбуваються незалежно від нас. Вони поступово охоплюють різні сфери суспільного життя, безальтернативно змінюючи це життя. Сьогодні питання ставиться так: як на державному рівні спрямувати ці процеси на розвиток економіки, науки, освіти, технології громадських інститутів тощо? Адже мова йде про розбудову суспільства, заснованого на знаннях.

Доповідач наголосив, що тут є чимало проблем. Перша з них – це розвиток фундаментальної науки в державі. Держава, за його словами, не забезпечує достатньою мірою фінансування фундаментальних досліджень.

Михайло Родіонов зазначив, що метою цих парламентських слухань є сформувати такі пропозиції, рекомендації, які могли б стати планом дій при прийнятті стратегічної програми розвитку інформаційного суспільства. І сформувати такий план дій, який би не залежав від того, який прийшов парламент, чи який прийшов уряд, чи якого вибрали Президента. Тобто це повинна бути довгострокова програма, яка повинна втілюватися в Україні.

За словами доповідача, ця мета має співпадати з Женевською декларацією, яка визначає головну мету інформаційного суспільства так: ліквідація злиденності та голоду, скорочення дитячої смертності, поліпшення охорони материнства, боротьби з ВІЧ, малярією, покращання екологічного середовища тощо. Ці проблеми з огляду для України вкрай актуальні.

На завершення доповідач наголосив, на тому, що відсутність послідовної державної політики в Україні, спрямованої на розбудову інформаційного суспільства і суспільства, побудованого на знаннях, вже призвела до відставання.

Розвиток лише окремих фрагментів його початкової стадії, систем зв’язку і комунікацій, спрощений перелік Інтернет-послуг, автоматизація і управління банківських та деяких інших сфер важливий, але не є кінцевою метою. Якщо все звести лише до цього, нам залишається роль залежних користувачів чужих знань і технологій, а не їх ідеологів і розробників.

Сучасне інформаційне суспільство та його наступна фаза – суспільство, побудоване на знаннях, окрім технологічного, набуло багато вимірів: гуманітарного, мас-медійного, культурологічного, освітньо-наукового та інших. Для створення цілісної моделі такого суспільства і власне економіки знань та індустрії інтелектуальних інформаційних технологій Україні необхідно паралельно розбудовувати дві фази інформаційного суспільства: перша – прискорити побудову інформаційної та телекомунікаційної інфраструктури країни шляхом залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій; розширення конкурентного середовища серед провайдерів Інтернету та мобільного зв’язку; охоплення органів державного управління та провідних державних інституцій; друга – одночасно мобілізувати науку, освіту, промисловість, гуманітарну, мас-медійну сфери і бізнес на пріоритетних розвитках інформаційного суспільства, побудованого на знаннях.

Така стратегія, наголосив М.Родіонов, дозволила б Україні побудувати розвинене інформаційне середовище, конкурентноспроможну індустрію інтелектуальних інформаційних технологій та власну економіку знань, стати повноправним членом міжнародної світової кооперації у створенні глобального інформаційного суспільства.

Із співдоповідями виступили перший заступник міністра транспорту та зв’язку Віктор Бондар, голова Тимчасової комісії з питань майбутнього, перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Ігор Юхновський, міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко.

Перший заступник міністра транспорту та зв’язку Віктор Бондар у своєму виступі наголосив на тому, що питання розвитку інформаційного суспільства стає, дійсно, питанням розвитку майбутнього України, питанням майбутньої долі України, її напрямку розвитку, як країни, яка буде розвивати тільки промисловість або стандартні галузі економіки, або вона буде рухатися у напрямку нової економіки, яка є потужним джерелом надходження коштів до бюджету, і яка є потужним джерелом розвитку самосвідомості нації.

Говорячи про найближчі перспективи, В.Бондар наголосив на тому, що Україна прийде до того, що вона буде інтегрована у світову інформаційну систему і буде розвивати такі напрямки технологій майбутнього як – електронне урядування, електронний документообіг, електронні послуги та послуги, пов’язані з використанням цифрового підпису, електронна комерція, електронна пошта, електронні державні закупівлі, електронна звітність, електронні платежі, мобільні комп’ютери, ай-пі-телефонія, цифрове телебачення, телебачення на замовлення тощо. Цей ряд може продовжуватися, він буде зростати. Співдоповідач висловив думку, що вже через 5-10 років Україна інтегрується у світову інформаційну систему.

В.Бондар також зазначив, що проблеми, пов’язані з побудовою інформаційного суспільства, повинні вирішуватися комплексно. Це і законодавство, і створення сприятливих бізнес-середовищ, інвестиційного та інноваційного клімату, підтримка вітчизняної науки і освіти, підвищення комп’ютерної грамотності населення та мотивація громадян до використання інформаційних технологій.

До позитиву на шляху до інформаційного суспільства співдоповідач відніс розвиток нормативно-правової бази. Україна прийняла за останні кілька років понад 40 нормативних актів, які стимулюють розвиток інформаційних технологій, але вони не дають повного простору для розповсюдження технологій, не створюють належних умов для бізнесу, для розвитку.

У зв’язку з цим В.Бондар наполіг на необхідності перегляду законодавства, в першу чергу законодавства про Національну програму інформатизації. Він зазначив, що необхідно прийняти рішення щодо того, як будуть розвиватися електронні урядові послуги, електронна комерція, дистанційне навчання тощо.

Перший заступник міністра транспорту та зв’язку на завершення підкреслив, що “побудова інформаційного суспільства – це не лише використання технологій, це докорінна зміна свідомості людини та суспільних відносин”.

Другий співдоповідач – голова Тимчасової комісії з питань майбутнього, перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Ігор Юхновський наголосив, що відкрите суспільство функціонує як за рахунок внутрішньої енергії, так і за рахунок засвоєння зовнішньої інформації. Чим більш досконалим є таке суспільство, чим більш ефективно відбуваються перетворення інформації, що одержується від зовнішнього більш досконалого оточення та інформації, що йде від сонця, тим досконалішою стає система.

За його словами, досконалість соціальної системи визначається двома суттєвими факторами – можливістю одержання інформації і вмінням перетворити її у корисну роботу. А для такого вміння потрібні інвестиції і знання.

Виконуючий обов’язки міністра освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко з огляду на актуальність обговорюваної проблеми відразу вніс пропозицію про введення в уряді посади віце-прем’єр-міністра з проблем інформатизації.

“Людство вступило в інформаційний вік, розвивається новий тип економіки – економіка знань і знання із швидкістю світла оновлюються”, – наголосив С.Ніколаєнко, а тому це питання набуває державної ваги.

Під час переходу від індустріального до інформаційного суспільства головною метою державної політики України, на думку в. о. міністра, має бути інформаційне забезпечення соціально-економічного розвитку держави, перехід до нового етапу побудови демократичного суспільства і входження України в світове інформаційне співтовариство.

Зараз при Президенті створена відповідна комісія, яка цим займається, і яка має забезпечити прорив. На думку С.Ніколаєнка, пріоритетним напрямком інформатизації в Україні є освіта і наука.

Перед учасниками парламентських слухань виступив Генеральний секретар, керівник Секретаріату Ради Міжпарламентської Асамблеї держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав Михайло Кротов. Він зазначив, що формувати загальний інформаційний простір для країн, які входять до СНД, необхідно для гармонізації національних законодавств, посилення європейської інтеграції країн Співдружності, розвитку торговельних відносин тощо.

Однак, на думку М.Кротова, необхідність спільного інформаційного простору не стосується тільки економіки. Існує також необхідність у відкритому обміні інформацією у сферах освіти, культури, науки, врешті людського спілкування.

Член Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України Олександр Баранов у своєму виступі зазначив, що у сучасному світі правові норми, законодавство виконує роль основи розвитку суспільних відносин. На його думку, сучасне інформаційне законодавство характеризується з одного боку наявністю нормативно-правової бази з великою кількістю правових актів, з іншого боку, інформаційному законодавству України притаманна фрагментарність, неповнота, дублювання і суперечливість в окремих нормативно-правових актах і нормах. Недосконале інформаційне законодавство, вважає О.Баранов, є результатом спонтанності і хаотичності процесу його створення, а створення безсистемного наукового підходу суттєво гальмує розвиток інформаційного суспільства.

Інтереси розвитку країни вимагають створення інформаційного законодавства на науково-обгрунтованих основах, щоб воно не тільки дивилося вперед, в майбутнє і не тільки фіксувало у правовому полі суспільні відносини, які склалися, але й активно формувало б відносини, які будуть використовуватися у майбутньому.

На думку О.Баранова, методологічні основи розвитку інформаційного права, інформаційного законодавства полягають у створенні науково-обгрунтованої класифікації суспільних відносин в інформаційній сфері, формуванні повної системи принципів і інститутів інформаційного права, систематизації інформаційного законодавства шляхом його кодифікації, створенні Інформаційного кодексу України.

Проблема побудови інформаційного суспільства повинна мати такий же порядок пріоритетності для країни, як і проблеми подолання бідності, покращання здоров’я, збільшення робочих місць. Тому розвиток інформаційного суспільства, удосконалення інформаційного законодавства мають стати програмними завданнями для всього суспільства, парламенту, всіх партій і рухів, – наголосив О.Баранов.

Наступний учасник парламентських слухань – головний редактор видавничого дому “Софтпрес” Еліна Шнурко-Табакова висловила думку, що впровадження засад інформаційного суспільства призводить до соціально-орієнтованої економіки.

Головні проблеми, які розв’яже розбудова інформаційного суспільства, за її словами, це – зріст робочих місць, подолання корупції, підвищення довіри до держави, підвищення якості державних послуг, ефективне прийняття рішень та контроль за їх виконанням, особливо за бюджетним процесом.

Президент Академії педагогічних наук України Василь Кремень у своєму виступі зупинився на можливостях інформаційного суспільства для навчання. “Інформаційне суспільство є інноваційним за своєю сутністю. Тому і освіта повинна набути інноваційного характеру. А її вихованці мають бути здатними до інноваційного типу життя і діяльності, глибоко засвоїти інноваційну культуру”, – наголосив він.

Народний депутат України Віталій Корж зупинився на розвитку такої важливої складової інформаційного суспільства як мережа Інтернет, яка є одним із головних елементів інфраструктури майбутнього інформаційного суспільства.

Розвиток Інтернету в Україні, на його думку, потребує вирішення таких питань, як створення умов масового доступу до мережі, розвиток елементів національного сегменту мережі Інтернет, магістральних мереж, вузлів обміну трафіком, врегулювання питань щодо адміністрування та розвитку адресного простору тощо.

Народний депутат Валерій Лебедівський, виступаючи перед учасниками слухань, акцентував на питанні інформаційної безпеки. На його думку, “у сучасній політиці інформація та комунікація перетворюється в найефективніший механізм не лише символічного, але й реального політичного примусу та досягнення власних і економічних цілей”. Тому не випадково термін “інформаційна зброя” стає не просто узагальненням старої доброї агітації та пропаганди, а й новим інструментом глобалізації та фактором реальної загрози економічної та особистої свободи.

На парламентських слуханнях також виступили директор департаменту інформатизація Національного банку України Анатолій Савченко, народний депутат Михайло Мельничук, директор по зв’язках з міжнародними та урядовими установами компанії “Лакі-нет” Сергій Азаров, народний депутат Микола Шершун, член Української федерації інформатики Віктор Лисицький, народний депутат Віталій Майко, голова правління Інтернет-асоціації України Тетяна Попова, президент компанії “Воля” Сергій Бойко, професор Національної академії державного управління при Президенті України Валерій Мунтіян, народний депутат Людмила Супрун, представник Асоціації “Т-Україна” Юрій Савицький, народний депутат Леонід Черновецький, член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Володимир Волков, народний депутат Василь Горбаль, народний депутат Ігор Шурма, народний депутат Володимир Єщенко.

Учасники слухань наголошували на тому, що буксування розвитку інформаційного суспільства в Україні певною мірою спричинене відтоком висококласних спеціалістів у цій сфері.

Промовці також звертали увагу на те, що розвиток загальнодоступних інформаційних технологій та комунікаційних каналів прямо пропорційно залежить від рівня розвитку демократії у суспільстві. Вони констатували, що в Україні суспільство не має такого доступу до інформтехнологій, як на Заході. Серед причин називалася і неможливість доступу до Інтернету переважної більшості населення держави. Офіційна статистика говорить, що тільки 7 процентів українців користуються цим ресурсом. Майже не дійшли ці технології до сільських населених пунктів.

Учасники слухань звертали увагу на відсутність цілісної програми інформатизації та розбудови глобальних мереж, яка б мала стати державною. Практично “забалакана” перспектива створення, так званого, електронного уряду, яка тісно пов’язана з недоступністю людей до Інтернету.

З огляду на велику недовіру населення до інформтехнологій учасники слухань пропонували передбачити чіткі освітні заходи аж до програми освіти протягом всього життя.

Необхідно також розробити законодавчу базу для захисту інтелектуальної власності системи безпеки особистої інформації громадян, забезпечити чинність електронного підпису людини.

Учасники слухань також погоджувалися з думкою у стислі терміни законодавчо врегулювати інформаційний потік, Інтернет і, зокрема, діяльність Інтернет-видань, адже вони значною мірою впливають на суспільну думку.

Виступаючі також вносили пропозиції щодо організаційно-правового забезпечення управління розвитком інформаційного суспільства. При цьому на верхньому рівні управління державою має бути Національна рада з питань розвитку інформаційного суспільства при Президентові України. Така рада має сприяти зростанню громадянської активності, розкриттю та продуктивному використанню потенціалу кожної особистості, спираючись головним чином на використання та удосконалення тих базових конкурентних переваг України, які вже є реальними.

У ході слухань також висловлювалась думка, що “Україна повинна йти власним шляхом розвитку, будувати інформаційне суспільство, виходячи із національних інтересів, а не нав’язаних їй ззовні”.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, підбиваючи підсумки обговорення, зазначив, що проблема не в законодавчому врегулюванні питання, яке обговорювалося на парламентських слуханнях. Проблема в іншому: “ці закони не працюють. А ще більше: ці закони не фінансуються. Проблема ширша, проблема передусім у наших фінансових можливостях, і їх потрібно шукати.

Адже інформаційне суспільство – це не лише інформатика і не лише інформація. Це – рівень життя суспільства. Воно взаємопов’язане, воно взаємообумовлено і під таким кутом зору ці проблеми слід розглядали”.

На цьому парламентські слухання з проблем розвитку інформаційного суспільства в Україні завершилися.

Джерело:  http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Parlamentski_slukhannya/5754.html

Оприлюднено в В державі. Позначки: . Leave a Comment »

Матеріали парламентських слухань 21 вересня 2005 року з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні

Матеріали:

  1. Виступ першого заступника міністра транспорту та зв’язку Віктора Бондаря: DOPOVID.pdf.
  2. Інформаційно-аналітичні матеріали Держзв’язку до слухань: Binder1.pdf.

Посилання:

Оприлюднено в В державі. Позначки: . Leave a Comment »