Про цей сайт

Вітаємо на сайті новин і аналітики ринку ІТ та споживчої електроніки, який підтримується Асоціацією підприємств інформаційних технологій України! Тут публікуються новини членів АПІТУ, державних органів, бізнес-об’єднань, аналітика.

Матеріали Загальних зборів АПІТУ, Правління, Комітетів, листування з державними органами публікуються на основному сайті АПІТУ.

Опубліковано в Різне. Leave a Comment »

Чи повинні українці платити двічі за контент при купівлі електроніки

Техніка буде коштувати дешевше, а автори контенту будуть захищені від посягань на належні їм гроші. Такі принципи закладені в законопроект №4537, який змінює регулювання сплати роялті за авторський контент.

Кожен покупець електроніки, навіть якщо він не оплачуєте стрімінгові сервіси чи електронні носії, підтримує авторів фінансово. Зокрема, коли купує легально ввезену електроніку в магазинах.

Це додатковий платіж, що включений у кожну покупку техніки: мобільні девайси, ноутбуки, комп’ютери, принтери і навіть телевізори.

Ідея діючих правил цілком зрозуміла – підтримка авторів контенту. Вони мали б отримувати ці кошти як компенсацію за можливе копіювання творів і їх поширення.

Така “приватна копія” – вірогідна можливість відтворити легальний контент в особистих цілях, наприклад, переглянути фільм удома з друзями, скопіювавши його зі стрімінгового сервісу.

“Приватна копія” – не механізм боротьби з піратством. Хоча дехто навмисне підмінює поняття, створюючи образ нещасних та ледве виживаючих діячів культури, у яких незаконно відбирають останні гроші.

Кожен покупець платить незалежно від того, чи планує він робити копію, чи ні – а за саму таку можливість копіювати у пристрої.

Тобто споживач платить і при купівлі телевізора і безпосередньо купуючи контент для перегляду.

Навіщо дублювати оплату? По факту, в Україні це перетворилось у “схему”. Гроші з кожної покупки перераховуються до організацій колективного управління (ОКУ), які не просто контролюють їх розподіл, але й нікому про це не звітують.

На практиці керівництво ОКУ використовує відсутність звітів про розподіл коштів на свою користь – кошти отримують в основному ті, хто очолює ці організації.

Як працює ця система?

Найбільшу частину внесків від реалізації техніки в Україні отримує Український музичний альянс.

Керівництво цієї ОКУ стверджує, що без стягнення плати за гіпотетичну можливість створення приватних копій ми станемо країною третього світу внаслідок нанесення майнової шкоди авторам за “безкоштовне” копіювання їх творів.

Автори мають законне право на винагороду, а культура потребує грошей для подальшого розвитку. Однак існуюча система не є ні прозорою, ні справедливою.

Адекватні сучасні правові норми і прозорі правила розподілу коштів закладені в законопроекті №4537, який зареєстрований чотирма нардепами від “Слуг народу” в грудні 2020 року. Прийняття цього законопроекту здатне зруйнувати існуючі схеми.

Як розподіляється роялті, зібрані з покупців електронікиВ Україні все більше людей розуміють, що за контент треба платити. Сервіси на кшталт YouTube, Megogo, Sweet TV та багато інших дають користувачам можливість легально і недорого отримати майже весь аудіо- і відеоконтент світу.

Та якщо ви легально купуєте контент і легально ввезену в Україну техніку, ви платите двічі. Простою мовою про це у відео розповідає Європейська бізнес асоціація (ЄБА).

Як це врегульовано сьогодні?

Згідно зі статтею 25 закону “Про авторське право і суміжні права”, при ввезенні техніки імпортер повинен заплатити так званий авторський збір.

Наприклад, при ввезенні ноутбука платять 0,2% митної вартості товару, мобільного телефона або планшета – 0,15%, за флешку – 0,75%.

На перший погляд, це копійки. Але з урахуванням кількості таких товарів набігають мільйони гривень щомісяця.

Проблема у тому, що авторський збір не є податком. Ці гроші йдуть не в бюджет і не авторам контенту напряму, а насамперед в ОКУ, які потім розподіляють отримані кошти. Кому і скільки – законом чітко не визначено.

Це питання вирішує Міністерство економіки. Як це наразі відбувається і хто впливає на рішення, нещодавно розповідали у програмі Яніни Соколової “Соромно!”.

До журналістів і авторів контенту потрапив цікавий запис: на ньому люди, які дотичні до отримання і розподілу авторського збору, “пиляють” гроші і обговорюють, що мають вплив на міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка.

А міністр економіки у особистій розмові підтвердив Яніні Соколовій, що Ткаченко має вплив на прийняття рішень – до нього дослухаються, бо він “краще в цьому розбирається”.

Запис, про який іде мова, вірогідно, був записаний на засіданні Українського музичного альянсу (УМА), на якому члени правління ділять капітал між собою і обговорюють вирішення питань з чиновниками. Він є у відкритому доступі.

Ситуація складається таким чином, що на тлі збільшення кількості якісної української музики, текстів, зйомки фільмів гроші “ділить” організація, яка власне авторів не представляє. Українським авторам з належного авторського збору майже нічого не перепадає. Основну частину грошей отримує керівництво УМА, просто вирішуючи це питання “між своїми” на черговому засіданні.

Навіть якщо спиратися на аналіз наявного законодавства, механізм розподілу зібраних коштів уповноваженими ОКУ між авторами, виконавцями і виробниками фонограм (відеограм) залишається недосконалим та непрозорим.

Наприклад, з тексту закону незрозуміло, чи є перелік категорій правовласників взаємовиключним. Це призводить до невизначеності.

Зокрема, якщо права на аудіовізуальний твір були передані автором іншій особі, яка набуває статусу особи, що володіє майновими авторськими правами, незрозуміло, хто з перелічених осіб має отримувати відрахування?

До того ж, норми закону про авторське право не узгоджуються з положеннями Цивільного кодексу (ЦКУ). Стаття 445 ЦКУ передбачає право автора на плату за використання твором, а частина 6 закону “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” статус права на винагороду не визначає.

Уповноважена на розподіл грошей організація може розподіляти зібрані кошти на власний розсуд. Ніяких наслідків це не матиме.

З травня 2019 року УМА володіє акредитацією, виданою Міністерством економіки, на збір винагороди за використання звукозаписів телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги, онлайн-мовниками та іншими особами, які займаються публічним мовленням.

Зібрані кошти УМА зобов’язаний розподіляти між виконавцями і виробниками фонограм і відеограм.

Юридично Український музичний альянс — це громадська організації, діяльність якої не передбачає прибутку. Але заснована вона приватними компаніями.

ОКУ має право спрямовувати частину грошей на фінансування своєї діяльності: заробітна плата, оренда, фінансування юридичних послуг тощо.

Якщо люди самі собі призначають зарплатню і за юридичні послуги сплачують “своїм”, де тут відсутність прибутку? Наявна маржинальність фактично спростовує визначення “неприбуткової організації”.

Уповноважена особа УМА – Павло Калениченко. Одна з компаній-засновників — ТОВ “Комп Мюзік”.

Своєю чергою, її засновники — Олег Долинський та Інна Долинська. Ця фірма є однією з найстаріших українських звукозаписних компаній.

Водночас зареєстрований на організацію телефон (044) 537-36-61 використовує ДК “Комп Лімітед”, спеціалізація якої — гуртова торгівля електротоварами.

Інший засновник “громадської спілки” — ТОВ “Лавіна Мюзік”, засновник якої Едуард Клим співпрацює з іноземними продюсерами і музикантами.

Важливо зазначити що УМА є правонаступником нині ліквідованого об’єднання підприємств “Український музичний альянс”, де Олег Долинський також був засновником.

Він же є бенефіціаром організації “Українська ліга музичних прав” (УЛМП), яка займається збором і виплатою роялті.

Щодо цієї організації, у 2013 році Мінекономіки проводило службову перевірку, оскільки не всі зібрані УЛМП кошти були виплачені правовласникам. Частина їх переводилася на рахунки приватних осіб.

Одержувачі коштів від УМА:

  • 3,14 млн грн – ФОП Неволіна Анастасія Юріївна, у минулому юрист УМА і член робочої групи від УМА разом з Павлом Калениченком.
  • 2,28 млн грн – ТОВ “Комп Мюзік”, засновник УМА.
  • 1,69 млн грн – ФОП Степанов Євген Віталійович, адвокат;
  • 1,63 млн грн – ГО “Сінема”, пов’язана з УМА і організацією “Арма-Україна”. Одним з одержувачів роялті ГО “Сінема” є Марія Іллєнко, двоюрідна сестра колишнього глави агентства з питань кіно Пилипа Іллєнка. Наразі Марія обіймає посаду начальника відділу державного регулювання кінопрокату та відеопрокату в Державному агентстві з питань кіно.
  • 1,56 млн грн – ГО “Бест Мьюзік”, що є співзасновником ГО “Українська ліга авторських і суміжних прав” (УЛАСП).
  • 0,93 млн грн – ТОВ “Умиг Мьюзік”, що є співзасновником УЛАСП;
  • 0,88 млн грн – СОГ “Асоціація з управління аудіовізуальними правами “Арма-Україна”. Це ОКУ всередині іншої ОКУ. Вона управляє правами в рамках телемовлення і публічних закладів (кафе, готелі) в аудіовізуальній сфері. Її засновники – ГО “Асоціація продюсерів України”, ГО “Коаліція виконавців і продюсерів України”. У списку засновників – Ірина Білик, Руслана Лижичко, Ігор Ліхута і Костянтин Меладзе. Керівник – Дмитро Прикордонний.

На своєму сайті УМА повідомляє, що в 2019 році з 10,07 млн грн отриманих платежів правовласникам було перераховано 7,03 млн грн платежів.

Нещодавно спалахнув скандал через те, що представники українського шоу-бізнесу недоотримують винагороди за використання їх авторських творів.

Про це свідчать результати розслідування, ініціатором якого виступила інша ОКУ – “Українська агенція з авторських та суміжних прав” (УААСП).

В грудні 2020 року представники цієї організації повідомили, що викрили одну з масштабних схем привласнення роялті (авторських зборів).

“Два місяці автори та виконавці аналізували документи і договори у сфері авторських та суміжних прав. Як розповів учасник гурту “Антитіла” Сергій Вусик, дослідження показало, що ОКУ використовують фірми-посередники та родинні схеми. Вони працюють через чотиристоронні договори, де третьою і четвертою сторонами стають приватні організації, які стягують з роялті додаткові комісії і, по суті, крадуть винагороду”, – повідомляло “Суспільне”.

Офіційний штат УМА налічує 6 осіб разом з керівником Павлом Калиниченком. У їх руках – прямі надходження від офіційного імпорту електроніки.

За останні три роки на рахунок УМА було відправлено принаймні 28 млн грн, а розподілено між “авторами” — близько 19 млн грн.

Як УМА офіційно пояснює свою логіку розподілу коштів? Нещодавно “Офіс простих рішень” провів дискусію про перспективи державного регулювання збору за приватне копіювання та репрографії. З’ясувалося, що розподіл відрахувань, згідно з положенням УМА, проводиться відповідно до даних сервісу пошукової системи Yandex.

При тому, що Yandex з 2017 року заблокований на території України рішенням РНБО.

Як УМА аргументує збереження діючої системиУкраїнський музичний альянс – противник і найзапекліший критик законопроекту №4537. Його голова Павло Калениченко опублікував декілька колонок, в яких пояснив свою позицію.

В одній з них він зазначив, що наявність авторського збору у ціні техніки – це загальноєвропейська практика. Для обґрунтування тези, що такий збір є нормою, пан Калениченко навів багато статистичних даних і таблиць.

Та насправді голова УМА вдається до маніпуляцій, коли виступає проти “недоліку” законопроекту – скасування збору за копіювання. Але така ініціатива в законопроекті відсутня, адже збір не збираються скасовувати повністю.

Запровадження системи відрахувань саме з матеріальних, або “чистих” носіїв – це досвід Австрії, Франції, Данії, Нідерландів та Швеції.

Законпроект №4537 приводить наше законодавство у відповідність європейським нормам. Серед них положення директиви ЄС №2001/29. Ухвалення законопроекту не суперечить положенням цієї директиви.

Більше того, її стаття 60 передбачає, що для видавців має бути збережено свободу визначати, яким чином вони можуть обґрунтовувати свої вимоги про компенсацію або винагороду і встановлювати умови розподілу такої компенсації або винагороди між авторами та видавцями.

Це досвід та практика Європи, і саме такий підхід є доцільним, оскільки дає змогу уникнути частих змін та уточнень переліку обладнання і цілком відповідає суті виготовлення приватних копій.

Акцент робиться на носій, без якого зробити копію неможливо. Навіщо платити за копію контенту з пристрою, де її просто технічно неможливо зробити?

Водночас, відповідно до директиви 2001/29 ЄС, компенсація має бути справедливою (ст. 5 (2) (b)) не тільки стосовно правовласників, а й стосовно інших зацікавлених сторін, таких як споживачі і виробники обладнання та носіїв.

Щоб оцінити розмір компенсації, відповідно до Директиви (рекомендації 35 і 38), “шкода правовласникам” є головним критерієм. При цьому, Директива встановлює, що необхідно враховувати “іншу форму оплати” (рекомендація 35): якщо компенсація здійснюється за допомогою платежу відповідно до умов ліцензування, додаткова оплата (за приватне копіювання) у формі зборів не має вимагатися.

Чи є справедливою компенсація, коли споживач сплачує збір за приватне копіювання при купівлі нового смартфона й додатково – той самий збір при купівлі карти пам’яті до нього?

Відповідь на це питання очевидна навіть без урахування того, що споживач буде окремо купувати потрібний йому аудіовізуальний контент для відтворення на тому ж смартфоні.

Законопроект передбачає прозорий механізм розподілу зібраних коштів, щоб кожен правовласник бачив, за яким принципом та скільки йому нараховано грошей. І голова УМА Павло Калениченко вбачає у цьому проблему.

“Ми всіляко підтримуємо стандарти прозорості, але якщо ми оприлюднимо такі дані, це покаже відсоток відрахування правовласнику. Це означає, що будь-хто може порахувати, скільки грошей отримав автор, а це суперечить законодавству про захист персональних даних”, – каже Калениченко.

На такий закид гарно відповів Олег Кисельов, представник компанії Sony Ukraine, яка є виробником техніки і правовласником як виробник контенту. Він не вбачає у відкритих даних нічого поганого.

“Всі держслужбовці повинні розміщувати інформацію щодо своїх статків, а компанії розміщують фінансову звітність, і ця інформація наразі відкрита в Україні та світі. Тому незрозуміло, чому ОКУ хоче бути виключенням”, – відповів Кисельов.

Що передбачає законопроект №4537Автори законопроекту очікують, що завдяки їх ініціативі зменшиться кількість зловживань ОКУ при розподілі зібраних відрахувань (роялті) між авторами, а також зменшиться кількість їх судових спорів з імпортерами.

“Є багато питань щодо прозорості та звітності системи зборів. Опитування авторів та численні журналістські розслідування показують, що розподіл коштів відбувається непрозоро, за незрозумілою логікою, і до авторів гроші часто не доходять. Самі конкурси з акредитації ОКУ проходять також з порушенням законодавства України, про що свідчать судові рішення”, – заявила Вікторія Куликова, менеджер комітету побутової електротехніки ЄБА.

ОКУ матимуть електронну систему адміністрування для прозорої та ефективної взаємодії з авторами, користувачами контенту та іншими ОКУ.

Кожна з зацікавлених сторін зможе зареєструватися в персональному кабінеті на окремому сайті та матиме постійний доступ до інформації щодо переліку об’єктів авторського права, кількості зібраних коштів, їх автоматичного розподілу між авторами та розміру коштів, який отримали за той чи інший твір.

А у своїх щорічних звітах ОКУ надаватимуть інформацію щодо кожного об’єкта авторського права, за який було сплачено частку зібраних доходів, із зазначенням відсоткового співвідношення виплаченої частки до загальної суми доходів від прав.

Осучаснить законопроект і перелік товарів, з яких сьогодні споживачі оплачують збір: пропонується скасувати його для товарів, у яких ця функція просто неможлива чи обмежена програмно.

Логіка проста: збір залишать на товари, у яких є носій, на якому може знаходитися копія. Телевізором, наприклад, копіювати контент не вийде – ви можете скопіювати контент, якщо у вас є накопичувач SSD чи HDD (зовнішні та до ПК), карта пам’яті чи флеш-карта. На них авторський збір і пропонується залишити.

До того ж, законопроект сприятиме широкому застосуванню засобів технічного захисту від несанкціонованого копіювання, що знизить рівень піратства.

Як приклад, можна навести телевізори, в яких використовується технологія DRM (Digital rights management), дослівно – керування цифровими правами), завдяки якій здійснюється контроль за використанням цифрових носіїв та унеможливлення неавторизованого доступу, копіювання або конвертації даних в інший формат.

Іншими словами, завдяки спеціальному алгоритму шифрування файл з записаною телетрансляцією футбольного матчу може бути відтворений (відображений) виключно на тому пристрої, на якому він був записаний.

Копіювання, тиражування і навіть відтворення на комп’ютері технічно неможливе. Така ж технологія для обмеження використання музики, придбаної та завантаженої онлайн, використовується багатьма онлайновими музичними магазинами, серед яких, наприклад, iTunes, Napster music store та інші.

А якщо хтось надає перевагу читанню електронних книжок, то майже всі електронні книжки зазвичай використовують DRM для обмеження або навіть повної заборони копіювання чи друку.

Виграти від законопроекту мають, у першу чергу, автори та всі українці, які купують техніку. Автори зможуть контролювати роботу акредитованих ОКУ, моніторити ситуацію щодо розподілу зібраних коштів через онлайн-систему.

А легальні виробники та імпортери техніки, які наразі працюють у неконкурентних умовах порівняно з тіньовим бізнесом, який не сплачує податків, зможуть запропонувати українцям кращу ціну на товари. Адже не закладатимуть у їх вартість збір за приватне копіювання, якщо його здійснити неможливо.

Підтримати законопроект депутатів закликають представники провідних бізнес-асоціації України: ЄБА, “Асоціації підприємств інформаційних технологій “, “Спілки українських підприємців” (СУП), українські імпортери побутової електроніки.

Збори за приватне копіювання повинні збільшуватись не за рахунок додаткового навантаження на легальних імпортерів, а шляхом розширення переліку платників унаслідок детінізації ринку техніки та електроніки.

Автор: Андрій Бондаренко

https://biz.censor.net/resonance/3274019/chi_povinn_ukrants_platiti_dvch_za_kontent_pri_kupvl_elektronki

Опубліковано в Різне. Leave a Comment »

Законопроєкт про правовий режим “Дія Сіті” прийнято у другому читанні

15 липня 2021 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроєкт 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який встановлює особливий правовий режим для IT-індустрії в Україні – «Дія Сіті». Закон набере чинності після підписання Президентом України. Наразі остаточний текст законопроєкту відсутній. Після опублікування остаточної версії законопроєкту ми проінформуємо вас про основні зміни.

Спеціалісти KPMG в Україні раніше аналізували ключові положення версій законопроєктів щодо податкового і правового режиму «Дія Сіті», які були прийняті у першому читанні. Ви можете ознайомитись з аналітикою спеціалістів KPMG в Україні за посиланням: https://home.kpmg/ua/uk/home/insights/2021/06/diya-siti-podatkovi-pilhy-ta-dodatkovi-yurydychni-instrumenty.html
Джерело: Пресреліз KPMG 

Опубліковано в Різне. Позначки: . Leave a Comment »

Безкоштовні онлайн-консультації для підприємців від міжнародних бізнес-експертів

Міністерство цифрової трансформації спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка Україні» запустили на порталі Дія.Бізнес ініціативу безкоштовних консультацій для підприємців від понад 300 000 провідних міжнародних бізнес-експертів з різних країн світу, індустрій, типів діяльності та бізнес-ніш через глобальний маркетплейс OnFrontiers.

Кожен український підприємець може зареєструватися на безкоштовні консультації, заповнивши заявку англійською мовою: https://business.diia.gov.ua/cases/iniciativi/onfrontiers

Горе-реформа авторського права

Автор Сергій Следзь

Вже кілька років збір з чистих носіїв інформації (гаджетів та ксероксів) і робота низки організації колективного управління, що нараховують виплати авторам з цих зборів, заблоковані в судах. Цей колапс триває як серіал разом зі спамом із п’яти законодавчих ініціатив, що з’явилися в червні. Тож як вийти з горе-реформи?

Профанація чи акредитація?

Травень 2018 року. ВР прийняла прогресивний Закон 2415-VIII під багатообіцяючою назвою «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Здавалося, нарешті стара непрозора система збору та розподілу коштів серед авторів і виконавців назавжди канула в небуття. Бо віднині «організації колективного управління (ОКУ) повинні будувати відносини з користувачами на засадах неупередженості, справедливості, обґрунтованості тарифів, вільного доступу до інформації…» Про справжні ж результати реформування ви вже прочитали в заголовку.

Закон 2415-VIII набрав чинності 22 липня 2018 року. Його перехідними положеннями передбачено, що через 14 місяців буде проведено конкурси на визначення акредитованих ОКУ.

Минуло майже три роки. Та, незважаючи на проведення відповідних конкурсів для акредитації ОКУ, досі не визначено акредитованих організацій у сферах «публічне виконання» й «сповіщення музичних недраматичних творів».

Ба більше, конкуренція між потенційними акредитантами призвела до того, що, приміром, очільник Мінекономіки (на той час Петрашко) так і не підписав наказ про акредитацію ОКУ — переможниці виборів. Бунт на човні (див. ролик-звернення до президента) зчинила Громадська організація «Українська агенція з авторських та суміжних прав» (УААСП), яка не пройшла акредитації комісії з акредитації ОКУ.

Представники УААСП вважають, що замість виборів відбулася профанація, бо «в результаті рішення акредитаційної комісії Мінекономіки від 17 грудня 2020 р. право збирати роялті отримала ОКУ без широкого представництва авторів, та ще й із порушеннями виборних процесів». Що далі? Суд. Звернення в НАБУ. І, звичайно ж, зупинення акредитації в цій сфері на невизначений термін з відповідними наслідками.

А 9 лютого 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд своєю постановою підтвердив рішення суду першої інстанції та зобов’язав Мінекономіки скасувати реєстрацію Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнське агентство авторських прав» (репрографія) і виключити її з Реєстру ОКУ. Причина — порушення в процесі акредитації.

На додачу, судовою тяганиною обтяжилась ОКУ, акредитована у сфері приватного копіювання, що вже майже рік намагається істотно підвищити тарифи, які, згідно із Законом 2415-VIII, можна було й не чіпати аж до кінця 2021 року. Звісно, судові баталії і в цій сфері також зупинили виплати ОКУ та їхнім авторам.

Про ефективність інтелектуальної реформи свідчать також «гарячі» стосунки між Громадською спілкою «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» (КАМП), що є акредитована ОКУ у сфері кабельної ретрансляції. КАМП подала вже близько 150 позовів до провайдерів.

Таку ситуацію юрист і провідний експерт у сфері права інтелектуальної власності Дмитро Гузій, описує одним словом — колапс. Докладніше…

Опубліковано в Різне. Leave a Comment »

Прийнято закон про “податкову амністію”

Прийнято Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету”

Законом врегульовано особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, під яким розуміється, що «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Прочитати решту цього запису »

Опубліковано в Різне. Leave a Comment »

Держмитслужба відкриває експортно-імпортні декларації щодо митних операцій у формі відкритих даних

Держмитслужба відкрила один із найочікуваніших наборів даних щодо експортно-імпортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у форматі відкритих даних через АРІ.

Відтепер, дані митних декларацій (знеособлені) можна завантажити цілком легально і в режимі реального часу, а також автоматизувати низку завдань щодо їх аналізу. Знайти їх можна за посиланням https://open-api.customs.gov.ua/api/doc#/. І це все безкоштовно.

Дані по конкретним експортно-імпортним операціям є одні з найбільш закритих у світі і часто оприлюднюються тільки як зведені статистичні показники.  Україна стала однією з перших країн світу, що публікує дані по конкретним експортно-імпортним операціям на рівні граф митної декларації.

Які дані стали доступними, які задачі можливо вирішити на базі відкритих даних митниці та інше за посиланням: https://bit.ly/3pIaoxS

Опубліковано в Різне. Leave a Comment »

Майже 70% митних декларацій в ЄС оформлюють менше 5 хвилин, – європейський досвід використання системи управління ризиками

Понад 91% декларацій в ЄС оформлюється упродовж 1 години; майже 70% – менше 5 хвилин. Такі показники неможливі без застосування автоматизації, в першу чергу – шляхом налагодження автоматичного оформлення митних декларацій. Крім того, досягнути таких показників неможливо без розбудови і вдосконалення ефективної Автоматизованої системи управління ризиками. Про досвід її застосування для зменшення часу оформлення декларацій у Латвії та Румунії йшлося під час дистанційного семінару «Аналіз використання даних про порушення для аналізу ризиків/ нові стандарти щодо профілів ризиків», який відбувся у рамках Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

Прочитати решту цього запису »

Опубліковано в Різне. Leave a Comment »

В Україні юросіб і ФОПів хочуть зобов’язати мати офіційну електронну адресу

У Верховній Раді зареєстровано законопроект, яким пропонується зобов’язати юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців мати офіційну адресу електронної пошти для листування з судами і державними органами.

Відповідний проект закону №3860-Д зареєстрований у парламенті 7 червня.

Згідно з пояснювальною запискою, пропонується, щоб адреси офіційної електронної пошти компанії були занесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Зазначена електронна пошта буде використовуватися в судах при здійсненні господарського, цивільного та адміністративного судочинства для направлення учасникам судового процесу копій рішень, ухвал, судових повісток та інших документів в електронній формі.

Прочитати решту цього запису »

Опубліковано в Різне. Leave a Comment »

Світовий досвід боротьби з «сірими» телефонами

Про необхідність законодавчого врегулювання проблеми нелегального імпорту «сірих» мобільних пристроїв в Україні говорять не перший рік. Підроблені телефони, що потрапляють на наш ринок, шкодять не лише бюджету нашої країни. Гаджети, зроблені з неякісних матеріалів із порушенням усіх стандартів виробництва високотехнологічних радіоелектронних пристроїв, без сумніву, негативно впливають на здоров’я їхніх власників. Дехто вважає, що найефективніший спосіб вирішення цієї проблеми – вимкнення усіх сірих пристроїв з мобільних мереж. Якої думки з цього приводу дотримуються міжнародні експерти та фахівці?

Днями Міжнародний союз електрозв’язку (МСЕ) та міжнародна асоціація виробників телекомунікаційного обладнання «Мобільний та бездротовий форум» (MWF) організували вебінар «Боротьба з підробленими та нестандартними мобільними пристроями: як вирішити проблему». Підроблені та нестандартні мобільні пристрої позбавляють уряди країн значних доходів, завдають збитків власникам торгових марок та надають споживачам послуги нижчої якості. Підроблені мобільні телефони та аксесуари – це багатомільярдний бізнес, який контролюється організованою злочинністю.

Прочитати решту цього запису »

Опубліковано в Різне. Leave a Comment »

Завершена основна частина тестування посадових осіб митних органів

Основну частину експериментального проєкту з тестування посадових осіб митних органів з питань кваліфікації та благонадійності завершено.

Матеріали за результатами тестування зараз узагальнюються комісіями та проходять аналітичну обробку. Незабаром підсумки проєкту будуть представлені громадськості.

Загалом тестування пройшли 9048 посадових осіб митної служби. Через хворобу та інші поважні причини не змогли взяти участь у тестуванні близько 400 осіб, що складає 4 %. Вони матимуть змогу пройти тестування разом з колегами, які мали негативні результати тесту на знання митного і антикорупційного законодавства та тесту на загальні здібності й будуть проходити їх повторно.

Прочитати решту цього запису »

Опубліковано в Різне. Leave a Comment »