Експертна група АППУ презентувала Концепцію створення Бюро Економічної Безпеки представникам УРБ, НБК і СУП

В інформагенції ЛігаБізнесІнформ відбулося обговорення Концепції створення Бюро економічної безпеки. Учасники – члени Української Ради Бізнесу, Національної бізнес-коаліції та платформи Бізнес-100, представники бізнес-асоціацій, експерти та правоохоронці. Організатор заходу – ВГО «Асоціація платників податків України».

За словами Президента Асоціації, члена Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Грігола Катамадзе, питання створення окремого правоохоронного органу, який би опікувався фінансовими злочинами, обговорюється не перший рік, проте суттєвих змін не відбувається.

«Ми маємо систему, коли на бізнес в Україні тиснуть всі без винятку правоохоронні органи. Хтось зацікавлений у створенні єдиного органу, який би розслідував економічні злочини, хтось проти, хтось – активно над цим працює. Сьогодні ця ініціатива належить бізнесу. Ми давно працюємо над концепцією, ідеологією та філософією створення такого органу», – зазначив Грігол Катамадзе.

За його словами, є два підходи щодо кадрової політики в цьому новоствореному органі: одні вважають, що доцільно залучати нових людей, котрі не мають відношення до існуючих правоохоронних органів. Інші переконані, що потрібні «квоти» для працівників СБУ, Податкової поліції тощо.

«Моя філософія – трішки інша. Треба проводити конкурси, куди допускають всіх, і нехай цей конкурс виявить найкращих», – заявив президент АППУ.

Своє бачення висловили й експерти правоохоронної системи. Так, провідний науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту МВС Олександр Користін зазначив, що є 5 моделей організації правоохоронної діяльності. В Україні застосовується традиційна модель – основу якої складає реактивний підхід, коли розслідування злочинів розглядається як спосіб реагування на подію злочину.

Але у Європі ще з минулого століття довела свою ефективність так звана ILP-модель – Intelligence-led policing, коли правоохоронна діяльність керується розвідувальною аналітикою. І саме її на думку фахівців, треба взяти за основу діяльності нового правоохоронного органу, що займатиметься економічними злочинами.

У свою чергу, провідний науковий співробітник Національної академії внутрішніх справ В’ячеслав Некрасов, наголосив, що таке негативне явище як тиск на бізнес з боку правоохоронних органів, обумовлений недосконалістю побудови кримінального процесуального законодавства, основу якого складає реактивний підхід у реагуванні на кримінальну подію, особливо це явно прослідковується при розслідуванні економічних злочинів. Такий підхід є контрпродуктивним та має високі корупційні ризики. За його словами, законодавство України побудоване таким чином, що представник правоохоронного відомства не має права не реагувати на протиправну подію. І якщо нічого не змінити у новому проекті закону, те ж саме стосуватиметься і новоствореного Бюро економічної безпеки.

«75-80% кримінальних проваджень не мають судової перспективи. Але по кожному з них проводяться чисельні слідчі розшукові дії. Якщо слідчий не реагує на кримінальну подію, шляхом внесення матеріалів в ЕРДР або ж одразу закриє кримінальне провадження – скажуть, що такі рішення мають високі корупційні ризики. Тому треба запровадити ризик-орієнтовний підхід щодо початку кримінального переслідування з метою виваженості процесуальних рішень щодо початку або закриття кримінальних проваджень», – заявив Некрасов.

За його словами, експерти автори Концепції створення нового правоохоронного органу по боротьбі з економічними злочинами заклали такий підхід в альтернативному законопроекті Про Бюро економічної безпеки, та запропонували профільному комітету використати його у подальшому обговорення. Саме по собі об’єднання функцій правоохоронних органів щодо боротьби з економічними злочинами не вирішує існуючі проблеми. Мета такого об’єднання це  запровадження нової методологію оцінки ризиків та загроз процесів, які відбуваються в економіці, поєднаної з процесом розслідування.

«Ми запропонували передбачити у законопроекті безпекову складову з визначенням інструментів для подолання системних явищ, як-от: системи управління ризиками та побудова стратегічного менеджменту; імплементувати ILP-модель у кримінальний процес, визначити правовий статус аналітика та забезпечити автономність правоохоронного органу», – підсумував В’ячеслав Некрасов.

Натомість Дмитро Юровський, адвокат та радник Голови ДФСУ, заявив, що одним з головних завдань нового правоохоронного органу повинно бути крім іншого забезпечення контролю над державними витратами та запровадження KPI, тобто критеріїв ефективності його діяльності.

«Найкращий правоохоронний орган у сфері економіки і фінансів  – це той, якого бізнес не бачить і навіть не знає про його існування. Ми вивчали досвід по всьому світу – американський, європейський. Підходи цікаві з точки зору вивчення досвіду і організації коректної комунікації. Але їх не можна сліпо калькувати. Найголовніше – зрозуміти, яке ставлення у бізнесу, експертного середовища до цього процесу», – підсумував Дмитро Юровський.

На глибоке переконання колишнього начальника ГСУ фінансових розслідувань ДФСУ Вадима Мельника, запровадження вищезгаданої моделі у систему досудового розслідування здатне забезпечити неупереджене ставлення до кримінального переслідування учасників кримінальної економічної діяльності та зруйнувати систему, що породжує негативні кримінальні явища в економіці.

За словами Грігола Катамадзе, зустріч пройшла плідно, сторони почули аргументи один одного. І якщо всі пропозиції як бізнесу, так і експертів з правоохоронної сфери буде почуто, є шанс створити новий правоохоронний орган з розслідування економічних злочинів на нових підходах та новій філософії.

Джерело: УРБ