Представники провідних бізнес-асоціацій обговорили економічні реформи з керівництвом Офісу простих рішень і результатів

У вівторок, 9 червня, відбулася конференція з питань економічних реформ в Україні за участі керівництва Виконавчого комітету реформ Офісу простих рішень та результатів і керівників провідних українських бізнес-асоціацій Української Ради Бізнесу.

Під час зустрічі учасники обговорили реформи податкової та митної служб, створення єдиного органу фінансових розслідувань замість різних економічних підрозділів у силових службах, заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, зниження навантаження на фонд оплати праці тощо.  Ці реформи представники бізнесу вважають вкрай важливими та терміновими, такими, що дадуть помітний результат для покращення інвестиційного клімату, для зростання ВВП тощо.

Голова Виконавчого комітету реформ Національної ради реформ Міхеіл Саакашвілі зазначив, що не можна проводити податкову та митну реформи без тотального перезавантаження тих органів, які мають втілювати цю реформу в життя.

«У нас існує тіньова податкова система. Ти повинен оперувати через схеми, «скрутки», інакше ти програєш. Частина бізнесів вийшла з тіні, але значна кількість – ще у тіні. Бо податкові ставки, митні тарифи, норми, які застосовуються, не дають можливість працювати по-білому. Якщо ми будемо закручувати гайки – це прямий шлях до тіньової економіки», – зазначив Саакашвілі, завершивши вступне слово метафоричним висловом, що «корову треба спочатку нагодувати, а вже потім – доїти».

У свою чергу, заступник голови Виконавчого комітету реформ Національної ради реформ Олександр Ольшанський наголосив, що боротися треба не з наслідками порушень та податкових зловживань, а з причинами. «Треба боротися в тому місці, де це відбувається. Я розумію, що на середній бізнес натиснути легко. Але у країні понад 1 млн ФОПів. Це 2,5 млн людей і членів їх сімей, і 5 млн людей, які з ними працюють. Це половина працездатного населення України. Але за підрахунками Світового банку, вони десь на 10-му місці за кількістю зловживань. І ми починатимемо з них?», – окреслив проблему заступник голови комітету.

На думку президента Асоціації платників податків України Грігола Катамадзе, велику проблему становить те, що податок на прибуток в Україні дискреційний та корупційний, його не платить переважна більшість підприємств.

«На 1 січня 2019 року податок на прибуток не був заплачений з 1 трильйона 200 мільярдів гривень. Коли МВФ питав, чому не платять, всі міністри фінансів визнавали, що лише 10% зареєстрованих в Україні компаній платять податок на прибуток», – наголосив Катамадзе.

Також президент АППУ нагадав, що очолювана ним асоціація вже 5 років добивається ухвалення нового Податкового кодексу, де було би закріплене впровадження податку на виведений капітал, який би замінив неефективний податок на прибуток, зниження навантаження на фонд оплати праці та багато інших новацій. Проте і попередня, і нинішня влада, на словах погоджуючись з бізнесом, не здійснює жодних кроків у напрямку нового Податкового кодексу.

Те ж саме стосується і Служби фінансових розслідувань, яка має замінити Податкову міліцію та численні економічні підрозділи в інших силових відомствах. За словами Грігола Катамадзе, минулого року обговорювали законопроєкт 1208-2, він був готовий до ухвалення, але потім з якихось причин знятий.

«Яким чином уникнути тиску на бізнес? Якщо не ухвалимо зміни до Закону про СБУ, Національної поліції і не станемо забирати функції економічні, якщо у Податковому кодексі не зникне стаття щодо податкової міліції, якщо не буде створена єдина структура, яка займатиметься економічними правопорушеннями, – цей тиск триватиме», – підсумував Катамадзе.

Міхеіл Саакашвілі пообіцяв поставити питання створення єдиного органу фінансових розслідувань на найближчому засіданні Нацради.

«Немає жодного шансу реформувати СБУ з економічними функціями. Ці функції потрібно повністю забирати. Це буде складно, але після розгляду питання заміни податку на прибуток на ПнВК ми візьмемося за скасування економічних департаментів у цих органах та створення єдиної служби», – заявив Саакашвілі.

Президент Української асоціації виробників Олександр Громико наголосив, що для успішного реформування ДПС та митниці потрібна тісна співпраця між цими органами. Саме ДПС тоді зможе виявляти тих, хто ухиляється від сплати податків у великих розмірах, відрізняти їх від справжнього мікробізнесу. А для розвитку бізнесу запропонував законодавче закріплення технологічних парків, в яких діятимуть спрощені умови для бізнесу.

Президент Торгово-промислової палати Геннадій Чижиков зазначив, що враховуючи факт падіння обсягів промислового виробництва та експорту, бізнес наполягає на запровадженні правил, спрямованих на відновлення економіки. Серед них:

  • податок на виведений капітал;
  • режим індустріальних парків,
  • податкові пільги на дослідження і розробки,
  • зниження навантаження на фонд оплати праці за умови збереження робочих місць.

«Щодо створення Бюро фінансових розслідувань – тиск на бізнес з боку правоохоронних органів залишається ключовою проблемою звернень підприємців до бізнес-омбудсмена. Тож створення нового органу – це вимога часу. Але просто створити таке бюро замало, його треба наповнити принципово новим змістом, необхідно терміново прийняти зміни до законодавства», – переконаний Геннадій Чижиков.

У свою чергу, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Михайло Соколов запропонував механізм, за яким бізнесменам – зокрема, аграріям, – невигідно буде «оптимізувати» податки. «Треба встановити певний мінімум, який треба заплатити з гектара. Йдеться про ті податки, які зазвичай оптимізують, наприклад ПДФО – з реалізації продукції, зарплати, а також ЄСВ, податок на землю 4 групи. Ми пропонуємо ввести мінімум, який повинен бути сплачений з гектара. Відповідний законопроєкт уже є у парламенті», – зазначив Соколов.

Говорячи про реформу митної служби, керівник Асоціації «Українські імпортери побутової техніки» Софія Арасланова наголосила, що бізнесу потрібні зручності та безперешкодне оформлення вантажів. А якщо боротися з контрабандою по-справжньому, а не імітувати, це дозволить Україні відмовитися від допомоги міжнародних фінансових донорів.

«З 2013 до 2017 роки щорічно обсяг контрабандних поставок складав 10,6 млрд у валюті. Втрати бюджету на рівні року – 3,6 млрд доларів, не говорячи про мільйони робочих місць та втрати для зростання ВВП. Тобто ці цифри перевищують вдвічі обсяг зовнішньої допомоги МВФ. Вирішуючи цю проблему, Україна як держава може відмовитися від зовнішнього фінансування».

Колишній глава доходів Грузії Георгій Цхакая зазначив, що успішна реформа митниці можлива тоді, коли буде мінімізовано кількість контролюючих органів та дозвільних документів, а всі платежі – наприклад, при розмитненні автомобілів, – відбуватимуться за прозорою формулою.

Підсумовуючи, Міхеіл Саакашвілі зазначив, що у очолюваного ним Виконкому реформ є план, який складається з кількох питань. Це реформа митниці, податкової системи, наведення ладу у приватизації та кроки зі створення єдиної служби економічних розслідувань. Голова Виконавчого комітету пообіцяв здійснювати ці кроки у тісній співпраці з бізнесом.

Джерело: УРБ

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

<span>%d</span> блогерам подобається це: