Ігри в ІТ. Діджиталізація чи все-таки цифрова економіка

21 травня в Києві відбулася бліц-конференція «Ігри в ІТ»,на якій обговорювалися питання впровадження IT-рішень та цифрових сервісів в умовах нової економіки. Організатори заходу — Рада інформбезпеки та кіберзахистув партнерстві зhi-Tech TV — запросили експертів з цифрової економіки та розвитку підприємств, інформаційної безпеки та розбудови інформаційних систем, електронних комунікацій та Інтернет. (Посилання на відео дивіться наприкінці тексту).

У переліку питань були не тільки технічні, фінансові та організаційні, але й необхідні законодавчі перетворення без яких перехід економіки України у інформаційну стадію просто неможливий. Зокрема, хто і як блокуватиме онлайн-казино у найближчому майбутньому, чи опанує ІТ-рішення чорний ринок ігорного бізнесу за новим законом, які є альтернативні приклади позасудового блокування сайтів в Європі?Що дає нам попередній досвід впровадження міжнародних рішень та власних розробок у нашій країні? Які підходи потрібні з точки зору економіки та фінансового менеджменту?

Що на цей момент відбувається в Україні — звичайна діджиталізація сервісів чи формування цифрової економіки? Що готують законодавці у найближчому майбутньому для цифрової економіки України? Які процеси відбуваються в ЄС і наскільки швидко впроваджуються рішення? Що може означати цифрова економіка для України та досвід яких проектів в Європі можна адаптувати й використовувати в українських реаліях?

На ці та інші питання відповідали учасники бліц-конференції «Ігри в ІТ», яка відбувалася в онлайн форматі. Учасники: експерт з інформаційної безпеки, голова Ради інформбезпеки та кіберзахисту й модератор заходу Елліна Шнурко-Табакова;Олена Мініч, експерт з цифрової економіки та екс- радник першого віце-прем’єр міністра; економіст і директор консалтингової компанії «Центр бізнес-технологій ТОТ» Ольга Пестрецова-Блоцька; Тетяна Попова, експерт з Інтернет та електронних комунікацій, голова Телекомунікаційної палати України; експерт зі створення та розбудови автоматизованих інформаційних систем і член правління Ради інформбезпеки та кіберзахистуВікторія Трощенко; експерт з інформаційних систем для бізнеса і директор з розвитку BookkeeperSaaSДмитро Салтовець та Максим Шевчук, експерт зі створення галузевих IT і телекомунікаційних рішень та координатор із ICT-сервісів проекту ЄВРО-2012.

Спікери поділились власним досвідом втілення як власних українських, так і закордонних рішень в Україні, представили можливості цифрової економіки для Україні та показали бар’єри на цьому шляху станом на сьогодні, обговорили конкретні приклади впровадження послуги переносу мобільних номерів і розробки українського програмного забезпечення, коли має сенс національний протекціонізм.

Що таке цифрова економіка і що робить Україна на цьому шляху?

«Цифрова економіка починається з цифрового фундаменту.Це — фіксований і мобільний широкосмуговий інтернет доступ (ШСД або broadband), цифрові навички населення, ІТ та STEM кваліфіковані кадри, ІТ продукти, на базі яких будуються цифрові державні послуги, цифрові громадяни та цифрові бізнеси. А зверху вибудовуються цифрові послуги, які дають громадянам «цифрові дивіденди» — ефективність, збільшення продуктивності, простота, доступність, прозорість, відсутність корупції тощо.— зазначила в своєму виступі Олена Мініч.Вона розпочала конференцію виступом про те, що означає цифрова економіка для України та поділилась досвідом проектів Світового банку в Європі, який можна адаптувати й використовувати в українських реаліях.—І весь цей механізм має бути прописаний на рівні Законів і підзаконних актів. Якщо подивитися на всі обов’язкові і необхідні елементи, то на даний момент по жодному з них Україна не те що немає підготовленого поля, але часто навіть немає даних, які відображають реальну картину. Наприклад, даніДержстату про ШСД доступ».

«Сьогодні маємо лише додаток «Дія», в якому оцифрованіокремі державні документи із доступом до них. Але говорити про те, що будуються повноцінні державні цифрові процеси ще рано. У багатьох міністерствах немає навіть електронного документообігу». — наголосила Елліна Шнурко-Табакова.

«Якщо не «закласти» правильний фундамент у вигляді 1 ГБ-х мереж ШСД і 5G мереж для роботизації виробництв, то Україна втратить всі перспективи на економічну успішність. Адже, враховуючи всі необхідні елементи: від цифрового фундаменту (ШСД, 5G) до роботизації і цифрової трансформації бізнесів, наше технологічне відставання від розвинених країн зараз можна оцінити в десятиліття». — підсумувала Олена Мініч.

«Необхідно надати бізнесу такі законодавчі умови, які спрямують креативний ресурс як на розвиток сервісів та продукції загалом, так і цифрової складової, інтелектуальної власності у цифровому вираженні зокрема», —зазначила Ольга Пестрецова – Блоцька.

Свої розробки чи ефективніше використовувати світові практики?

Оскільки Україна весь час доганяє в цифровому розвитку, то для зменшення «цифрового технологічного розриву» швидше та ефективніше використовувати існуючі та випробувані в інших країнах розробки. Винятки, звичайно, є і будуть. Наприклад, «Прозорро». Для таких проектів необхідна мобілізація українського бізнесу і залучення професійних ІТ ресурсів для реалізації подібних проектів. 

«Потрібно розуміти, що кожен програмний продукт має свій ринок, своє призначення. — сказала Вікторія Трощенко. — Тому іноді не варто винаходити велосипед під конкретне завдання, а краще адоптувати його під національне законодавство з більшим успіхом та ефективністю».

Знею погодився і Дмитро Салтовець, який на конференції говорив про досвід втілення іноземних рішень і наводивприклад стартапу української бухгалтерії:«Я вважаю, що Україна має величезний потенціал у галузі інформаційних систем і розробок, але треба дивитись також, що є в світі та брати найкраще».

Законодавча база для розвитку цифрової економіки

Що стосується цього питання, то тут відповідь коротка — її поки немає.Гармонізації із законодавством ЄС у сфері електронних комунікацій теж поки немає. А ці факти роблять неможливим перехід України до нової економіки та інтеграцію її зі світовою.

Чи враховують нові законопроекти вимоги цифрової трансформації бізнесів?Наприклад, сьогодні на розгляді Верховної Ради України знаходиться Проект закону України 2285-д «Про легалізацію азартних ігор». Щодо самого предмету законопроекту експерти одностайні: для збільшення доходів бюджету легалізувати і виводити ігрову мафію з тіні потрібно і як можна швидше. Всі згодні, що оптимальним рішенням є цифровізація процесів та їх моніторинг. Але у тексті законопроекту, вже традиційно для України, залишаються критичні шпарини, аби сам процес цифровізації залишився непрозорим і затягнутим у часі.

Так, передбачено до 2-х років на створення онлайн системи моніторингу. А що робити весь цей час від моменту набрання чинності нового Закону? Чи бюджету не потрібні додаткові доходи? Який орган уповноважений створювати та адмініструвати таку систему моніторингу та онлайн базу? Де в бюджеті 2020 закладено фінансування на створення регулятора та ІТ продукту? Яким документом передбачено відповідність GDPR вимогам?

Зрештою, про особливо гостре: чому блокування сайтів відбуватиметься без рішення суду,як і хто визначатиме, що це за сайти і на якій підставі?

Максим Шевчук надав додаткову інформацію щодо законопроекту про ігорний бізнес та ІТ-систему онлайн-моніторинг, а також зупинився на питанні законодавчих вимог до ІТ-систем у цій галузі: «Ми почали цікавитись інструментами, які забезпечують ці процеси у країнах ЄС у цих питаннях. Що ми побачили? Прийнято впроваджувати рішення, які сертифіковані міжнародними організаціями. Ці рішення мають не тільки локальну адаптацію, але й відповідають міжнародним нормам із попередження лудоманії, мають антибот-системи. Це системи безпечні та захищені з точки зору аутентифікації гравців та захисту персональних даних. При цьому забезпечується прозорість та транзакції у реальному часі грошових потоків та сплати відповідних податків.

В цілому, в українському законопроекті вимоги до ІТ-системи прописані більш-менш нормально, хоча вони не всі відповідають європейським вимогам. Немає зрозумілих вимог до безпеки, у першу чергу, персональних даних. І, звісно, дворічний термін — завеликий, запуск такої системи здійснюється до 6 місяців.

Тому, щоби потім не переробляти, все це потрібно додавати у законопроект».

«З огляду на різні дискусії та публікації в пресі, — зазначила Елліна Шнурко-Табакова, — у цьому випадку вже почалися ті самі ігри в ІТі професійних айтішників це хвилює. Тим більше, що, з огляду на наявну інформацію, проект ІТ-системи, яка має забезпечувати державний контроль та прозорість, вже стає перпендикулярно людській логіці й досвіду ІТ-спеціалістів. У цьому законопроекті є низка питань, які примушують хвилюватися. Наприклад, сумнозвісні позасудові блокування».

«Стосовно законопроекту щодо азартних ігор, — відреагувала Тетяна Попова, — в принципі нічого поганого в легалізації онлайн-казино та правильної організації лотерейного бізнеса я не бачу. Проблема в цьому законопроекті, пов’язана не з легалізації казино, не з системою ІТ-моніторингу легальних і нелегальних онлайн ігор. Проблема полягає в тому, що знову намагаються операторів і провайдерів примусити за позасудовими рішеннями щось блокувати в Інтернеті. Ще 2017 року міжнародна організація користувачів Інтернет ISOC*випустила огляд перспектив блокувань Інтернет-контенту. Головний висновок, який вони зробили в цьому огляді: будь-яке блокування Інтернет-контенту не ефективне. Потрібно використовувати альтернативні методи.

Ми запропонували свої правки в цей законопроект, які передбачають більш ефективні методи, аніж блокування».

* ISOC (InternetSociety) – Товариство Інтернету, засноване 1992 року. Це — міжнародна професійна організація, яка працює над розвитком і забезпеченням доступності мережі Інтернет, розвитком нових Інтернет-технологій, а також практичним впровадженням нових стандартів Інтернет. Організація нараховує більше 120 тисяч членів, як індивідуальних, так і організацій, у 180 країнах світу.

Цифровізаціяігрової індустрії — це лише один із прикладів впровадження цифрової економіки та експерти готові допомагати Парламенту та Міністерству цифрової трансформації успішно реалізувати цей проект.

Замість підсумків

Сьогодні істотно розширився перелік musthave ІТ-рішень для держави та бізнесу, які хочуть вижити і процвітати в умовах нової економіки. І питання реперів і маркерів у виборі ІТ-продуктів, як і рішення, купувати готові або розробляти власні, став більш, ніж актуальним. І не менш важливим є законодавчі питання: що ж чекає Україну з її законотворчими хибами посеред держав із цифровою економікою і як це може вплинути на добробут кожного — від відповіді на ці питання правильними чи невірними діями держави, можливо, залежатиме саме існування України як повноправного суб’єкта світової економіки.

Опубліковано в Аналітика. Leave a Comment »

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: