Концепція реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику

СХВАЛЕНО
розпорядженням

Кабінету Міністрів України
від                2017 р. №

Концепція реформування системи органів,
що реалізують державну податкову та митну політику

Загальні положення

Реформа системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику (далі – органи ДФС), є пріоритетним завданням, визначеним Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», схваленою Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015.

Ця Концепція розроблена відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої постановою Верховної Ради України від 14 квітня 2016 року № 1099-VIII, Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та з урахуванням Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017 – 2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2017 №142-р (Офіційний вісник України, 2017 р., № 23, ст. 659)’’’

Проблема, яка потребує розв’язання

Податкова реформа, яка проводилися протягом останніх років з метою побудови справедливої, прозорої та передбачуваної податкової системи, частково покращила ситуацію щодо податкового навантаження на бізнес та адміністрування податків, проте потреба у подальших ефективних заходах для усунення системних недоліків у системі адміністрування податків все ще залишається значною.

Проведення радикальної реформи ДФС, спрямованої на підвищення результативності та ефективності її функцій та оптимізацію структури, має вирішальне значення для досягнення сучасних міжнародних стандартів діяльності органів ДФС. Зміни такого масштабу потребують потужного, стабільного керівництва з належним баченням та політичною підтримкою.

Існують занепокоєння щодо можливості утисків платників податків та неналежного використання повноважень. Без відновлення довіри до ДФС надія на підвищення податкової дисципліни, яка становить основу добровільного дотримання податкового законодавства у передових країнах, залишатиметься незначною. Незважаючи на досягнення певного успіху у викритті випадків корупції в органах ДФС, радикальне обмеження поширеності корупції потребує використання більш системного підходу.

Суттєвим фактором, що стримує розвиток державної податкової справи є низький рівень заробітної плати працівників служби, що є перешкодою до залучення кваліфікованого та доброчесного персоналу.

При здійсненні діяльності за податковим напрямом ДФС стикається з істотними викликами:

  • антикорупційні заходи не були достатньо виразними, адже кілька ініціатив, спрямованих на зменшення корупції, не можна назвати комплексними;
  • інституційна спроможність ДФС залишається недостатньою для ефективного виконання функцій  в частині адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – податки) та виявлення фактів порушення податкового законодавства;
  • незважаючи на існування деяких успіхів у виявленні податкових ям та конвертаційних центрів (з істотними сумами конфіскованих коштів, печатками та зброї) вони однаково залишаються невикорінними;
  • недостатньо розвинуті сервіси та низький рівень консультування збільшують витрати часу платниками податків на виконання вимог податкового та митного законодавства;
  • низький рівень суспільної довіри до органів ДФС не дозволяє забезпечити істотного підвищення рівня добровільного дотримання вимог податкового законодавства;
  • ДФС має неефективну організаційну структуру – повноцінна функціональна структура досі не запроваджена. Крім того, чимало структурних одиниць  ДФС є окремими юридичними особами. Така ситуація ускладнює адміністрування податків ДФС та веде до надлишкових адміністративних функцій;
  • у порівнянні з податковими адміністраціями багатьох інших країн штатна чисельність органів ДФС є значною.

Незавершеність реформи ДФС негативно позначається як на ефективності адмініструванні податкових надходжень, так і на якості роботи з платниками податків, діловому кліматі в цілому.

Питання необхідності реформування державної митної справи на різних етапах розвитку України виникало неодноразово, однак остаточного та комплексного вирішення цього питання за роки незалежності досягнуто не було.

За результатами кодифікації законів та систематизації нормативно-правових актів, проведених у 2012-2013 роках, вдалось суттєво скоротити кількість актів законодавства, яким регулюється державна митна справа.

Проте, на сьогодні, ключовими проблемами на шляху розвитку державної митної справи та реформування митниць, зокрема, є:

  • складність, надмірна забюрократизованість та вразливість для корупції процедур здійснення митного контролю та оформлення, а також дозвільної системи, яка передбачає необхідність отримання великої кількості погоджень та дозволів;
  • відсутність збалансованості безпекової складової та спрощення діючих митних процедур,  чи тих,  впровадження яких передбачено найближчим часом.

Також потребує затвердження детальна дорожня карта з адаптації українського законодавства до законодавства ЄС, зокрема, впровадження положень нового Митного кодексу ЄС та його імплементаційних і делегованих положень, ґрунтуючись на Митних стандартах ЄС та Рамкових стандартах безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвітньої митної організації.

Особливої уваги вимагає імплементація положень Угоди про спрощення процедур торгівлі, зокрема, в частині впровадження законодавства з питань уповноважених економічних операторів, що надасть можливість взаємного визнання систем уповноважених операторів.

Поряд зі змінами у законодавство виникла необхідність перегляду процесів, що впливають на здійснення митних процедур. Зокрема, це стосується розбудови пунктів пропуску, формування стандартних митних процедур, впровадження спрощеного декларування, застосування скануючих систем, прийняття рішення про випуск товарів у вільний обіг із застосуванням спрощених процедур.

Також необхідно забезпечити одноразовість надання суб’єктом господарювання інформації та використання її в електронному вигляді всіма учасниками процесу, в тому числі контролюючими органами.

Одним із факторів, який протягом останнього часу стримує розвиток державної митної справи є відсутність прогресу в частині удосконалення митної ІТ-системи. Недостатні заходи з автоматизації митних процедур, мінімізації впливу «людського фактору», виключення несанкціонованого втручання, кадрового формування ІТ-складової митниці, неможливість впровадження кращого світового досвіду, недостатність фінансування обмежують процеси впровадження спрощених процедур торгівлі та забезпечення виконання вимог законодавства, негативно впливають на прозорість діяльності митниці.

Належної уваги потребує модернізація системи управління ризиками. Головними завданнями модернізації є використання інформації з нових джерел, інтеграція митних баз даних з базами даних інших контролюючих органів, проведення аналізу та оцінки ризиків до моменту прибуття товарів у пункт пропуску на основі попередньої інформації, моніторинг здійснення митницями вибіркового митного контролю, повноти та якості виконання митних формальностей, максимальне нівелювання впливу «людського фактору».

Недосконалість вітчизняних підходів до оцінки митної вартості товарів не дозволяє митницям використовувати у повній мірі загальновизнані міжнародні підходи, такі як: нові джерела цінової інформації, систему управління ризиками, здійснення митного контролю до прибуття товарів, випуску товарів під гарантії, митного пост-аудиту, взаємної адміністративної допомоги.

Найкращі світові практики в напрямку контролю митної вартості, викладені, зокрема, в Customs Valuation Compendium, Customs Valuation Encyclopedia, в Україні залишаються не імплементованими.

Відсутність комплексних стандартів оснащення і технічного забезпечення діяльності ДФС, митниць, об’єктів митної інфраструктури в місцях митного оформлення та пунктах пропуску через державний кордон стримує розвиток нової операційної діяльності митниць, підвищення їх інституційної спроможності, автоматизації митних формальностей, запобіганню корупції.

Неналежним також є механізм координації та комунікації між різними органами виконавчої влади у правоохоронній, контролюючій сферах, а також у сферах сприяння міжнародній торгівлі та охорони державного кордону.

Потребує чіткого регламентування час та місце виконання обов’язків контролюючими органами, що спростить міжнародну торгівлю, прискорить рух товарів, дозволить впровадити аналіз та оцінку ризиків в роботі контролюючих органів, перенести (де таке можливо) здійснення контрольних заходів на етап до ввезення товару на митну територію України.

На центральному та регіональному рівнях недостатньо уваги приділяється міжнародному співробітництву з прикордонними митницями і постами для попередження незаконного переміщення товарів, людей, зброї, наркотичних та інших засобів міжнародними організованими злочинними угрупуваннями.

Підґрунтям запровадження найкращих світових практик митного контролю та митного оформлення є відновлення повноцінної взаємодії з митними адміністраціями інших країн, міжнародними організаціями, європейськими митними інституціями.

Одним із стримуючих факторів розвитку митної справи є низький рівень заробітної плати працівників митниці. Водночас, крім підвищення рівня заробітної плати важливо законодавчо визначити та забезпечити належний захист працівників митниці, чітко регламентувати їхні права, обов’язки та відповідальність.

Необхідною є трансформація підходів у роботі підрозділів внутрішньої безпеки, зокрема в частині виконання ними своїх функцій щодо боротьби з корупцією, уникнення випадків участі працівників цих підрозділів у протиправних схемах переміщення товарів через кордон або незаконного звільнення від оподаткування товарів.

Сьогодення вимагає встановити стандарти облаштування об’єктів митної інфраструктури – портів, складів, терміналів, вантажних митних комплексів, пунктів пропуску та місць митного оформлення товарів.

 

Місія та бачення, принципи роботи ДФС

Місія

ДФС покликана адмініструвати податки, збори, митні платежі, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з метою гарантування стабільних надходжень до бюджету, забезпечувати збалансованість митної безпеки та спрощення митних процедур.

Бачення

В очах бізнесу і суспільства ДФС є орієнтованою на клієнта сучасною сервісною службою, професійною, неупередженою, відкритою, передбачуваною, відповідальною.

В очах персоналу – гідним та конкурентоспроможним роботодавцем, з якісними умовами праці, достатніми і рівними можливостями для професійного розвитку і кар’єрного зростання.

В очах держави – ДФС спонукає до податкової дисципліни та неухильного добровільного дотримання законодавства забезпечуючи стабільне наповнення бюджету, сприяє міжнародній торгівлі гарантуючи безпеку.

В очах міжнародної спільноти – ДФС постійно удосконалюється і скоординовано наближається до кращих світових стандартів, свідомо і відповідально використовуючи міжнародну допомогу.

Принципи діяльності ДФС:

  • партнерство, взаємна підтримка, допомога і довіра;
  • гласність і прозорість;
  • єдність у розумінні та застосуванні положень законодавства і стратегії;
  • постійне удосконалення відповідно до вимог часу;
  • заохочення доброчесності;
  • невідворотність відповідальності за правопорушення;
  • економічність використання ресурсів.

Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції є реформа ДФС на основі довгострокового та всеохоплюючого плану розвитку, який передбачатиме: впровадження в роботу фіскальної служби кращих світових практик як у вигляді новітніх процедур, так і шляхом модернізації існуючих; підвищення ролі органів ДФС в загальному кінцевому успіху реформи; стале фінансування процесів перетворення та розвитку.

Реалізація Концепції розрахована на період до 2020 року.

Шляхи та способи розв’язання проблеми

Реформування органів ДФС передбачається здійснювати за наступними напрямками:

  1. Оптимізація організаційної та функціональної структури.

Стратегічним завданням оптимізації організаційної структури ДФС є:

  • запровадження організаційної структури ДФС за функціональним принципом;
  • ліквідація юридичних осіб на регіональному рівні з метою оптимізації основних функцій, запровадження єдиних стандартів їх виконання, скорочення адміністративного персоналу (бухгалтерський облік, закупівлі та робота з персоналом) та підсилення підрозділів, що виконують основні функції; поступовий перехід до функціонування ДФС як єдиної юридичної особи;
  • підвищення аналітичної спроможності апарату ДФС, фокус його діяльності на вдосконаленні та стандартизації процесів виконання основних функцій.
  1. Впровадження системи управління бізнес процесами у ДФС.

Задля уникнення неефективного використання ресурсів, підвищення якості податкових та митних функцій, необхідним є стандартизація порядку здійснення ключових функцій, яка включає: здійснення огляду та аналізу існуючих функцій та процедур ДФС, стандартизація функцій та процедур ДФС та імплементація всіх потенційних і ефективних їх поліпшень.

  1. Управління інформаційними системами та технологіями.

Становлення сучасних органів ДФС є неможливим при досить низькому рівні управління інформаційними технологіями. Критичний рівень амортизації апаратно-програмних комплексів не дозволяє забезпечити автоматизацію функцій та гальмує подальший розвиток ДФС.

Враховуючи визначене, виникає нагальна потреба в проведенні аудиту інформаційних технологій ДФС та розробці стратегії їх розвитку з залученням необхідного фінансування для оновлення апаратно-технічних комплексів та забезпечення безперебійності функціонування інформаційних систем.

З метою забезпечення сумісності ІТ компонентів ДФС з автоматизації процесів адміністрування податків, митного оформлення, управління ризиками, створення, обробки, доступу, обміну, захисту та зберігання інформації, електронного документообігу необхідно запровадити:

  • політику управління ІТ, яка має передбачати прийняття довгострокової стратегії розвитку ІТ, державний нагляд за ІТ, забезпечення функціонування центрального та регіональних підрозділів ІТ, а також базуватись на моніторингу потреб користувачів;
  • технічну політику ІТ, яка передбачає розвиток перспективної архітектури ІТ, визначення стандартів та документації ІТ, інтеграцію і сумісність всіх ІТ компонентів і підсистем;
  • операційну політику ІТ, яка має забезпечить створення функціональної та зручної для використання ІТ системи з інструкцією для користувачів, буде захищеною та підлягатиме регулярному аудиту.

З метою спрощення процедури митного оформлення, політика застосування ІТ має забезпечити функціонування автоматизованої системи митного оформлення, що може приймати рішення без участі людини, та обмін електронними документами за міжнародними моделями даних.

Необхідним є забезпечення доступу органів ДФС до баз даних інших державних органів (МВС, Держстат тощо) для більш оперативного та ефективного виконання функцій.

            4. Реформи для забезпечення доброчесності та антикорупційні заходи.

Задля досягнення стратегічної мети – інституційного розвитку ДФС, вкрай важливим є радикальне зниження рівня корупції. Розвиток функції внутрішньої безпеки пропонується шляхом запровадження розвиненої автоматизованої аналітичної платформи для запобігання та протидії проявам корупції (автоматичній збір інформації, її аналіз та виявлення ризиків) та підвищення рівня компетенції працівників відповідного підрозділу шляхом проведення регулярних курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації.

Також необхідним є розробка комплексного плану дій із забезпечення доброчесності, який передбачатиме три ключові напрямки:

  • проведення щорічного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар’єри, виявлення потреби у професійному навчанні;
  • заходи з метою зменшення можливостей для корупції, виявлення корупційних дій та застосування належних санкцій;
  • комплекс обов’язкового навчання для співробітників ДФС по запобіганню корупції.

З метою створення незалежного, компетентного та ефективного внутрішнього аудиту, який сприяє якісній реалізації державної податкової та митної політики та виявляє операційні недоліки, необхідно забезпечити:

  • впровадження стандартів внутрішнього аудиту;
  • затвердження плану аудиту;
  • правову та операційну незалежність з підпорядкуванням керівнику митної та податкової адміністрації відповідно;
  • комплектацію підрозділу внутрішнього аудиту компетентними аудиторами, які в повній мірі володіють знаннями щодо здійснення митних та податкових процедур;
  • контроль за виконанням аудиторських завдань;
  • імплементацію рекомендацій аудиторських звітів;
  • зовнішнє оцінювання якості роботи підрозділів внутрішнього аудиту.

Для забезпечення недискримінації, прозорості та ефективності необхідно забезпечити найвищі стандарти доброчесності шляхом:

  • формування відповідального відношення та поваги до професії;
  • встановлення визначальної ролі керівників у впровадженні та дотриманні принципів етики;
  • запровадження регулярних перевірок дотримання принципів етики та проведення відповідно до законодавства про державну службу службових розслідувань за випадками порушення цих принципів;
  • встановлення обов’язковості реагування на випадки неправомірної поведінки;
  • запровадження відповідно до законодавства про державну службу дисциплінарних стягнень, аж до звільнення з посади державної служби.
  1. Розвиток персоналу та реформа цільової оплати праці.

Ефективне та якісне виконання функцій має забезпечуватись шляхом неупередженого добору працівників, належної їх мотивації та створення умов для підвищення кваліфікації. Пропонується реалізація наступних кроків:

призначення на посади має відбуватись за результатами відкритих конкурсів у відповідності до законодавства про державну службу. При доборі, просуванні, контролі кваліфікації кадрів використовуватимуться міжнародні стандарти;

  • проведення щорічної оцінки результатів службової діяльності працівників органів ДФС, у т.ч. застосування психологічного тестування працівників з використанням комплексу ДСПКЗ (у разі прийняття відповідного законодавчого акту);
  • розробка ключових показників ефективності (КПЕ) для працівників ДФС та встановлення плану матеріального забезпечення, що враховуватиме результати діяльності. Також, має здійснюватися оцінка задоволеності персоналу;
  • підготовка стратегії навчання та перепідготовки, що базуватиметься на чинному законодавстві, національних та міжнародних стандартах. Оцінка потреб у навчанні, підготовка планів, визначення цільових груп та методів навчання, підбір викладачів, технічного оснащення та баз для проведення навчання, функціонування учбового центру.
  1. Прозорість та контрольованість реформи.

Запорукою контрольованості реформи та успішної реалізації Концепції є синхронне впровадження таких дій і заходів:

  • впровадження ефективних заходів зі спрямування та координації ДФС з боку Мінфіну, які гарантують, що цілі і завдання встановлюються та виконуються відповідно до економічної політики держави і сприятимуть сталому розвитку України;
  • оперативний моніторинг за здійсненням заходів інституційної реорганізації ДФС на основі ключових показників ефективності (КПЕ), встановлених Мінфіном. Оприлюднення на офіційному веб-порталі ДФС щомісячного звіту про виконання ключових показників ефективності (КПЕ);
  • створення уніфікованої системи вимірювання та оцінки задоволеності бізнесу рівнем обслуговування ДФС. Проведення щорічних досліджень та оприлюднення результатів.
  1. Комунікація.

З метою формування позитивного іміджу нової митної та податкової адміністрації, підвищення суспільної довіри до ДФС, як важливого, професійного та сервісного органу, що ефективно та раціонально виконує свої функції, потрібно:

  • підготувати комунікаційну стратегію, яка передбачатиме послідовне висвітлення процесу реформування та забезпечуватиме єдину політику комунікації на центральному та місцевому рівнях;
  • забезпечити висвітлення своєчасної, легкодоступної та повної інформації щодо законодавства і процедур, стратегічних цілей ДФС та звітів по КПЕ;
  • налагодити всередині митної та податкової адміністрації вертикальні та горизонтальні комунікації та розвивати внутрішню інформаційно-довідкову мережу.

 

Податковий напрямок

У якості інструменту для визначення основних елементів реформи податкового адміністрування передбачається використати найкращу світову практику, узагальнену у Зведенні фіскальних стандартів (Fiscal Blueprints), рекомендації МВФ та Міністерства фінансів США.

Реформу податкового адміністрування передбачається здійснювати за наступними напрямками:

  1. Стимулювання добровільної сплати податків, розвиток податкових сервісів.

Сприяння добровільному виконанню платниками податкового законодавства повинно стати ключовою функцією органів ДФС в Україні. Забезпечення високого рівня добровільної сплати дозволить знизити витрати держави на виявлення податкових правопорушень, знизить адміністративний тиск на бізнес.

Підвищити рівень добровільної сплати податків можливо шляхом лібералізації податкового законодавства та розширення сфери застосування електронних та інших сервісів ДФС, удосконалення роботи Центрів обслуговування платників (ЦОП) та побудова офісу обслуговування великих платників європейського зразка.

Крім того, надання електронних послуг в процесі адміністрування податків обмежує можливості для корупції, підвищує рівень довіри до органів ДФС. Першочерговим завданням є виконання вимог Податкового кодексу України та запуск повнофункціональної системи обслуговування платників податків через “Електронний кабінет платника”.

В той же час, на постійній основі повинні запроваджуватися нові ефективні сервіси ДФС для задоволення потреб платників податків. Зокрема, створення сервісу дистанційної сертифікації відкритих ключів Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС та удосконалення роботи  Контакт-центру ДФС.

  1. Розвиток функції податкового консультування.

Важливою складовою реформи є розвиток інституту податкових консультацій. Необхідним є забезпечення імплементації нових правил консультування, що включає: підвищення якості податкових консультацій за рахунок запровадження контролю всіх виданих консультацій на рівні апарату ДФС та оприлюднення їх на офіційному веб-порталі ДФС.

  1. Управління ризиками, податковий контроль та аудит

Критично важливим є розвиток ефективної функції управління ризиками та впровадження сучасних технологій електронних камеральних перевірок (е-аудит), що сприятиме підвищенню якості та зменшенню кількості документальних податкових перевірок. Необхідним є :

  • посилення інституційної спроможності через створення окремого підрозділу ДФС з ризик-менеджменту, який займається виявленням податкових та ризиків та розробкою стратегій стимулювання платників к дотриманню податкового законодавства;
  • постійне оновлення критеріїв ризиків та контроль за їх ефективністю;
  • використання в якості джерел інформації для оцінки ризиків у ході доперевірочного аналізу та при проведенні перевірок податкової інформації та баз даних державних органів, міжнародних партнерів, тощо.

Результатом повинно стати впровадження повноцінного ризик-орієнтованого підходу щодо податкового контролю та застосування сучасних IT-рішень для посилення акценту на перевірки суб’єктів господарювання, ризики зловживань яких є найбільшими. Показник прогресу – покращення індикатору податкового ризик-менеджменту PEFA до рівня “B” в 2020 році у порівнянні з “С” у 2015 році.

З метою контролю, доцільним є складання звітів по результатах IT відбору платників податків із застосуванням ризик-орієнтованої системи для планових перевірок та їх аналіз ДФС та Мінфіном.

Вдосконалення системи управління ризиками повинне привести до поступового збільшення частки планових перевірок в загальній кількості перевірок, що здійснюються ДФС. Цільовим показником є 35% у 2017 році, з поступовим підвищенням цього показника до 50% для наступних років.

  1. Удосконалення процедури адміністративного оскарження

Система адміністративного оскарження є важливих інструментом вирішення податкових спорів на досудовому етапі. Її ефективне функціонування зменшую навантаження на судову систему, заощаджує витрати ресурсів держави та платників на судове оскарження/

Необхідним є:

  • запровадження повноцінної однорівневої системи адміністративного оскарження;
  • впровадження системи моніторингу результативності розгляду судами податкових та митних спорів, що пройшли процедуру адміністративного оскарження;
  • моніторинг та систематизація результатів розгляду спорів в адміністративних та судових процедурах та доведення їх до інших підрозділів ДФС з метою уніфікації підходів до адміністрування податків.
  1. Протидія розмиванню податкової бази.

З метою запобігання та протидії порушенням податкового законодавства пропонується послідовне впровадження Плану дій з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (Base Erosion and Profit Shifting – ВEPS), спрямованого на скасування шкідливих преференційних режимів оподаткування та запобігання зловживанням міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування. Першочерговим завданням є впровадження кроків, що входять до обов’язкового мінімального стандарту BEPS з наступною поступовою імплементацію інших рекомендацій.

  1. Налагодження автоматизованого обміну фінансовою інформацією з міжнародними партнерами.

Важливим кроком є підписання міжнародної угоди MCAA CRS, багатосторонньої конвенції про співпрацю компетентних органів з питань автоматичного обміну інформації за стандартом CRS, а також виконання всіх зобов’язань щодо налагодження та виконання автоматичного обміну фінансовою інформацією.

  1. Посилення функції аналізу трансферного ціноутворення.

Посилення функції аналізу трансферного ціноутворення (ТЦО) потребує:

  • збільшення кількості та проведення навчання працівників, що здійснюють функції контролю за ТЦО;
  • посилення функції ТЦО на рівні апарату ДФС;
  • надання доступу працівникам ДФС до сучасних програмних комплексів та інформаційних баз.

Результат – підвищення якості аналізу звітності та документації з трансферного ціноутворення, виявлення випадків мінімізації податкового зобов’язання.

 

Митний напрямок

У якості інструменту для визначення основних напрямів реформи державної митної справи передбачається використати найкращу світову практику, узагальнену у Зведенні митних стандартів (Customs Blueprints), рекомендаціях МВФ та Митно-прикордонної служби США.

Реформування державної митної справи передбачається здійснювати за наступними напрямками:

  1. Митне законодавство.

Законодавча база в митній сфері має бути прозорим, комплексним та ефективним інструментом, що забезпечує баланс інтересів бізнесу і держави шляхом сприяння міжнародній торгівлі без шкоди для митної безпеки України.

У зв’язку з цим, необхідно:

  • гармонізувати митне законодавство України з законодавством Європейського Союзу та правилами СОТ;
  • встановити правові основи для реалізації адміністративних повноважень митниці;
  • визначити повноваження митної адміністрації та посадових осіб митниць;
  • переглянути законодавчі акти з питань відповідальності за порушення митних правил;
  • вдосконалити процедуру адміністративного оскарження;
  • налагодити ефективну взаємодію з іншими державними органами та міжнародне співробітництво.

Реалізація зазначених заходів дасть можливість гармонізувати митне законодавство та інші пов’язані сфери (нетарифне регулювання, валютний контроль тощо), централізувати митну вертикаль та створити правові основи для діяльності митної адміністрації, а також запровадити ефективну взаємодію та обмін досвідом в сфері міжнародного співробітництва.

  1. Митні платежі.

Побудова ефективної, прозорої, зручної і справедливої системи визначення розміру митних платежів та процедури їх сплати потребує:

  • забезпечення доступу бізнесу до повної, актуальної інформації про ставки податків, правила класифікації, правила походження тощо;
  • впровадження стандартів контролю правильності визначення митної вартості, класифікації, країни походження товарів;
  • створення інтегрованої довідкової бази даних для аналізу цінової інформації та ефективного моніторингу;
  • налагодження обміну ціновою інформацією з іншими країнами.
  1. Безпечність ланцюгів постачання.

З метою раціонального використання ресурсів митниці шляхом націлювання на ризикові операції з переміщення товарів через митний кордон України потрібно:

  • забезпечити проведення аналізу ризиків до моменту прибуття товарів;
  • проводити митний контроль та оформлення на кордоні лише щодо «ризикових» груп товарів;
  • встановити прозорі та чіткі законодавчі процедури надання статусу Уповноваженого економічного оператора, а також запровадити спеціальні митні спрощення для доброчесного бізнесу;
  • впровадити сучасні доглядові технології та обладнання, що надаватимуть можливість проводити зважування без зупинки транспортного засобу, сканування без відкриття вантажу, забезпечити інтелектуальний відеонагляд тощо.
  1. Сприяння торгівлі.

Впровадження заходів, направлених на зменшення часу, вартості та переліку документів, необхідних для митного контролю та оформлення товарів, забезпечується шляхом партнерської взаємодії бізнесу та митниці. Для цих цілей необхідно:

  • забезпечити участь представників бізнесу в розробці законодавства з питань державної митної справи та підтримання балансу інтересів бізнесу та держави;
  • переглянути часові стандарти виконання митних формальностей та зменшити кількість перевірок товарів;реалізувати наступні етапи розвитку системи взаємодії державних органів за принципом «єдиного вікна» перегляду нетарифного регулювання та процедур із використанням міжнародних стандартів даних з подальшою інтеграцією даних в електронні інформаційні системи;
  • розширити перелік країн та пунктів пропуску, де може здійснюватися спільний митний контроль;
  • забезпечити взаємне визнання результатів митного контролю.
  1. Ефективний митний контроль.

З метою запровадження системного та раціонального митного контролю виходячи із наявних технічних та кадрових ресурсів на кордоні та в середині країни, необхідно забезпечити:

  • баланс кількості перевірок на кордоні та в середині країни;
  • функціонування мобільних груп;
  • пропорційність рівнів контролю та процедур сприяння торгівлі;
  • діяльність центрів компетенції (спеціалізованих на відповідних групах товарів бек-офісів, які безпосередньо беруть участь у митному оформленні)
  • злагоджене співробітництво контролюючих органів шляхом чіткого розмежування їх функцій та повноважень та координації контролю з провідною роллю митниці в здійсненні контролю товарів;
  • ефективне співробітництво митних та прикордонних органів;
  • взаємодію з торговельними та транспортними операторами, передбачивши доступ до комерційної інформації для цілей аналізу ризиків;
  • сприяння бізнесу у вирішені логістичних та процедурних питань їх діяльності;
  • інституційне забезпечення централізованого моніторингу митних процесів.
  1. Боротьба з контрабандою та протидія митним правопорушенням.

Для посилення інституційної спроможності митної адміністрації у сфері протидії митним правопорушенням необхідно створити систему попередження, виявлення та ефективного реагування на спроби переміщення товарів з порушенням митних правил. З цією метою потрібно:

  • налагодити транскордонне співробітництво шляхом взаємодії з митницями суміжних країн та адміністраціями важливих торговельних партнерів для побудови ефективної системи отримання, обробки та реалізації матеріалів;
  • забезпечити функціонування інформаційної системи оперативної інформації, створення аналітичних груп та центрів націлювання;
  • удосконалити взаємодію митниці з правоохоронними органами, передбачивши розмежування функцій та повноважень, встановивши часові рамки виконання контрольних процедур;
  • забезпечити використання сучасних методик та засобів у підготовці та діяльності кінологічних команд.
  1. Митний транзит.

З метою повноцінного використання транзитного потенціалу України, створення умов для прискореного товарообігу необхідно:

  • провести заходи щодо імплементації Конвенції ЄС про спільний транзит;
  • запровадити електронний транзитний документообіг у всіх видах транспортних перевезень (TIR, CIM/SMGS тощо);
  • забезпечити впровадження сучасних технічних засобів контролю за переміщенням товарів;
  • удосконалити систему гарантій шляхом розширення юридичного та фактичного переліку гарантів;
  • впровадити систему електронної взаємодії між підприємствами, гарантами та митницею;
  • визначити пункти пропуску через державний кордон України, через які здійснюватиметься пропуск товарів та транспортних засобів комерційного призначення з метою прохідного транзиту, та маршрути такого переміщення митною територією України.
  1. Управління ризиками

Ефективна система управління ризиками потребує впровадження повного циклу процедур, які передбачатимуть розробку та оновлення профілів ризику, контроль за їх ефективністю, а також контроль виконання працівниками митниці. У зв’язку з цим, необхідно:

  • посилити інституційну спроможність митної адміністрації шляхом створення окремого підрозділу з аналізу ризиків, який проводитиме моніторинг ефективності профілів ризиків, а також контроль за їх виконанням;
  • вдосконалити Автоматизовану систему управління ризиками, яка буде містити збалансовані профілі ризиків, та надаватиме можливість формувати автоматизовані рішення для блокування ризикових операцій;
  • передбачити в якості джерел інформації для наповнення Автоматизованої системи управління ризиками використання баз даних митниць, податкової інформації та інших баз даних (державних органів, міжнародних партнерів, тощо).
  1. Пост-митний контроль і митний аудит.

Для скорочення часу митного оформлення товарів та раціонального використання ресурсів митниці шляхом перенесення частини митних процедур з етапу митного оформлення на етап пост-митного контролю необхідно:

  • встановити чіткі правила пост-митного контролю та митного аудиту та забезпечити баланс процедур на етапі митного оформлення та пост-митного контролю;
  • забезпечити функціонування організаційної структури митниці, яка передбачатиме створення центрального та регіональних підрозділів пост-митного контролю та митного аудиту;
  • створити ІТ систему митниці для пост-митного контролю та митного аудиту з інтеграцією системи управління ризиками;
  • запровадити планування та координацію проведення аудитів із забезпеченням стандартів проведення аудиту.
  1. Права інтелектуальної власності.

Ефективна протидія порушенням прав інтелектуальної власності та захист споживачів від небезпечних та неякісних товарів, усунення сумнівних перешкод у процедурах переміщення через митний кордон України товарів, які містять об’єкти права інтелектуальної власності, потребують:

  • забезпечення гармонізації правової бази щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України з митними правилами ЄС і СОТ;
  • усунення законодавчих прогалин з нагальних питань захисту інтелектуальної власності («патентний тролінг», вичерпання прав на знак тощо);
  • створення структурних підрозділів митниці із захисту прав інтелектуальної власності та центру оперативної експертизи з графіком роботи 24/7;
  • налагодження співробітництва з організаціями та правовласниками з метою створення системи оперативного реагування на випадки порушення прав інтелектуальної власності, а також ефективного використання отриманої інформації.
  1. Митна інфраструктура.

Розвиток митної інфраструктури має забезпечувати ефективне та швидке здійснення процедур митного контролю, сприяти скороченню витрат бізнесу на зовнішньоекономічну діяльність, а також передбачати безпечні та комфортні умови праці.

Досягнення таких цілей потребує:

  • встановлення єдиних стандартів митної інфраструктури, які дають можливість сформувати чітку та прозору політику інвестування та виділення бюджетних коштів на підтримку та функціонування митної інфраструктури;
  • забезпечення функціонування електронної системи інвентаризації та моніторингу основних засобів;
  • врахування реальних потреб бізнесу при розташуванні місць митного оформлення, їх облаштуванні.
  • спільного використання інфраструктури суміжними органами виконавчої влади (там, де це доцільно).
  1. Митне обладнання.

Обладнання, що застосовується в процесі митного контролю товарів та транспортних засобів повинно відповідати сучасним стандартам та функціональним потребам митниці, забезпечувати неупередженість при прийнятті рішень та мінімізацію людського фактору.

Для цього необхідним є:

  • проведення оцінки потреб в закупівлі обладнання, обрання порядку його фінансування та обслуговування;
  • розподіл, розміщення та кількість обладнання повинні відповідати економічному та функціональному обґрунтуванню;
  • забезпечення функціонування електронної системи інвентаризації та моніторингу обладнання;
  • забезпечення законодавчих підстав та ефективного режиму функціонування обладнання, що знаходиться на балансі інших установ, підприємств та використовуються для митних формальностей.
  1. Митні лабораторії.

Створення сучасної експертної установи, яка забезпечить потреби митниці у лабораторних дослідженнях з метою контролю класифікації, країни походження, митної вартості товарів, потребує:

  • визначення статусу і компетенції митної лабораторії в системі державних експертних установ, забезпечення проходження акредитації за напрямками досліджень;
  • запровадження нових стандартів управління та виконання функцій;
  • встановлення функцій митної лабораторії відповідно до митних критеріїв Всесвітньої митної організації;
  • впровадження електронного документообігу та інтеграції з ІТ системами митниці;
  • забезпечення необхідним обладнанням та реактивами;
  • надання доступу до джерел професійної інформації.

         

Очікувані результати реалізації Концепції

Метою Концепції є реформа органів ДФС, яка передбачатиме:

  • впровадження в роботу ДФС кращих світових практик як у вигляді новітніх процедур, так і шляхом модернізації існуючих;
  • підвищення суспільної довіри до органів ДФС і, як наслідок, збільшення рівня добровільної сплати платежів до бюджету;
  • спрощення процедур адміністрування податків та скорочення часових витрат платників податків на виконання вимог законодавства внаслідок запровадження повнофункціональних електронних сервісів;
  • підвищення якості доказової бази по виявлених перевірками порушеннях, зменшення кількості оскаржень результатів перевірок та їх скасувань;
  • невідворотність відповідальності за порушення податкового законодавства;
  • оптимізація структури ДФС, що дасть змогу ефективно використовувати бюджетні кошти та привести рівень заробітних плат у відповідність до ринкового рівня;
  • запровадження нових механізмів контролю за діяльністю працівників ДФС та забезпечення ефективної протидії корупції;
  • проведення ефективної аналітичної роботи, що сприятиме підвищенню спроможності ДФС ефективно боротися з контрабандою, протидіяти податковим та митним правопорушенням;
  • розбудова системи зовнішньої та внутрішньої комунікації та забезпечення доступності інформації для бізнесу;
  • забезпечення справедливості податкових зобов’язань через впровадження стандартів контролю правильності визначення митної вартості, класифікації, країни походження товарів;
  • удосконалення Автоматизованої системи управління ризиками;
  • налагодження дієвої взаємодії ДФС з правоохоронними та контролюючими органами, населенням і бізнесом;
  • імплементація норм Конвенції ЄС про спільний транзит та запровадження електронного транзитного документообігу;
  • забезпечення захисту прав інтелектуальної власності;
  • створення функціональної та зручної для використання ІТ системи;
  • встановлення єдиних стандартів щодо інфраструктури та обладнання;
  • встановити стандарти внутрішнього аудиту та забезпечити його правову та операційну незалежність.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Фінансування заходів з реалізації Концепції здійснюється за рахунок і в межах коштів державного бюджету, що передбачаються на утримання відповідних органів державної влади, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Для реалізації Концепції можуть також залучатися кошти міжнародної технічної допомоги та донорська підтримка міжнародних організацій.

 Порядок реалізації та контроль за виконанням цієї Концепції

Реалізація даної Концепції передбачає підготовку щорічного єдиного плану заходів ДФС, який буде включати заходи для досягнення цілей даної Концепції, актуальні пріоритети діяльності Кабінету Міністрів України та Мінфіну, а також рекомендації ключових міжнародних донорів.

Контроль за реалізацією щорічних планів заходів ДФС з реалізації цієї стратегії здійснюватиме Мінфін.

Звіти про виконання цієї Концепції оприлюднюватимуться на веб-порталі ДФС.

Джерело: https://www.rbc.ua/ukr/news/kabmin-utverdil-kontseptsiyu-reformirovaniya-1490778098.html

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: